Русинські сонети. Владимир Новак. Русская премия. Прага, 2013.

Тяжкий быв день, бо я тебе не відів.

Хожу и думаву з тривогою за нас.

Та тямлю лем за тот блаженн ый час,

Коли–м тебе, моя любов, істрітив.

Я тихим віхром возором зайду

У твою понадрано світлу хижу,

И кидь тя рано там я не увижу,

Я лем неспокуй вічн ы й обрету.

Не муч мене, поникай ми у очи,

Там т ы увидиш, як я тя люблю.

Для тебе посерéд темнóї нóчи

Я сонця луч рукою нахилю.

Молив-им ся позáсночи и снóчи,

А и типир за тебе ся молю.

21.04.2010

***

Без тебе сонце рано штось заходит

И місяць ледве світит уночи.

Тебе ниє зу мнов, и смуток робит

Такоє, ніби рану у душі.

Ниє ми спокою, чекаю тя, сумую,

Не знаву, де ся діти у журі.

Та лем здалека голос твуй почуву,

Я засвічуся сонцем на зорі.

Пудойду тихо, узьму тя за руку,

Заникаюся на твою красу.

Таку світлу ́ , ги Божую росу.

И ти в моїх очах увидиш му ́ ку

За сю, што пережили ми розлуку

И ту любов, што в серцю я несу.

11.10.2011

***

Помилуй, Боже, тя за то,

Што ты мене так полюбила.

У туй любови – твоя сила

И щастя, што до нас прийшло.

Не знаву, як вернути ти,

За твою доброту и ласку,

За каждоденну ніжну казку,

Яку счинилась ми в житі.

Душа моя повна тобов,

Я з думков за тебе лігаву

И сплю з несмілою мечтов.

И з нив день біл ый из стрічаву,

И в собі дуже твердо знаву –

На мене знизошла любов.

28.09.2010

***

Пруйшли навхтема радости и щастя

Уд того дня, што стр і тився з тобов.

Мен і прине сла ти самі нещастя.

З тобов прийшла невірная любов.

Забитися тебе уже не зможе

Любовю серце болісне моє.

Я нáдіюся и най Бог поможе,

Што жур даколи за тобов мине.

Душа болит и плаче за тобов

Такоє, ги застигла в серцю кров.

Я не гадав, што болістю таков

Прийде до мене первая любов.

Для тебе – з гров, для мене – із журбов.

Тобі – солодко в , а мені – гурьков.

5.05.2010

***

Ниє в ня бýльшого жалю,

Ги жаль за прошлима годами,

Што фурт стоят сперед очами,

Яких забыти не змогý.

Моє дітинство позадý –

Щасливоє, ги Божа ласка,

И незабутньоє, ги казка

Мені и нині на виду.

И молодость моя, нівроку,

Жаліти низачим за ньов.

Там моя первая любов,

Што изу мнов пушла в дорогу.

Из ньов по днешній день живу,

И вижу щастя наяву.

26.12.2011

Волів бы я тебе не знати,

Як довгії сисі рокы

Душов ся мучити, чекати,

А што чекати – знаєш ты.

Заб ы т и серце вже не може

Тебе на все житя рудну,

Тадь як без тебе? Бог поможе

У долю звести нас єдну.

Я думаву за тя несміло,

Роки минают за водов,

А я чекаву на любов,

Штоб ы ся стрітити з тобов,

Штоб щастя д' нам плыло ріков,

Та вже волося посіділо.

17.03.2010

***

Готовий уддатú я душу

За світлий позір из очей

Твоїх. И сумовати мушу

Недосипаючи ночей.

Я часто думаву за тебе,

За то, што стало изу мнов.

За тя забыты бы ся треба,

За горесну мою любов.

Бо знаю, ти не пожалієш

Мого без радости житя ,

Слабу надію не посієш,

Навхтема и без воротя

Пройдеш собі, а мені вдієш

Великий боль без каятя.

2 .11.2011

***

Жадаву ти и щастя, и любов,

И Божу благодать на много року.

Люблю тебе, твоя краса, нівроку

Ги та зоря, якуй не найду слов.

Моя біда, што ти не видиш ня,

Мою журбу за тебе ти не знаєш.

Ци може ти другого в серцю маєш

Для тебе ги пустоє місто я?

Кидь то ́ бі добре з дрýгим най б ы было

Бо твоє щастя – рад о сть для менé

И най немало року промине –

Аби у тебе б ы ло всьо щасливо.

Я буду радий за судьбу твою,

Бо бульш за себе, я тебе люблю.

30.11.2011

***

Тяжкий муй світ, бо сходит без любові

У тому є причиною я сам .

Была любов, яку на добрум слові

Я згадуву по дуже рідким дням.

Я сам згубив, што было межи нами ,

Повірив в то, што ниґда не былó.

И много рук ніякими словами

Не загою, што фурт болит самó.

Коби мені одному тяжко б ыло,

Коби я сам себе лем покарав.

А то д івча, што так мене любило,

За сі роки домак уже змарніло,

Так ги и я нічого не заб ыло,

А в сьому винною причиною – я сам.

30.11.2011

***

Моє житя тече собі ріков,

Повз берега, што став мені судьбою.

Того, з яким ся розлучити бою.

Тот тихий берег в серцю іззу мнов.

Я так, ги днеська, вижу знов и знов

Всьо, што з дітинства стало іззу мною –

Мої роки пливли, ги за водою,

Жалі и радості б ылы в них, и любов.

Я быв щасливый, дякуючи Богу,

Коло ріки до старости дуйшов.

Смиренно жив и не кривив душов.

Из сим іду до вічности порогу.

Допоможи, Ріка мого житя,

Пливти онукам в їхнє майбутя.

09.08.2012