На Сятого Николая в Ужгородї — друга "Руська премія" 19-12-2006

Share |
А. В. Ґеґальчій: Наші лавреаты пребарз неєднакі. Єдинит їх, у главнум, най и невидима, айбо моцна зъязь из Пудкарпатськов Русёв. Представляти Фелікса Давыдовича, видав, и не мушу — ёго и туй у нас знают, и в Росії, и в Украинї, и в Ізраелу. Обы сьте врозуміли, за што зостала придїлена премія, прочитаю поетичный твур «Слово», котрого самого доста, обы стати ся нашым лавреатом. А Кривин щи пише доимаючі споминкы на Ужгород, ци лїпше повісти, жиє тыма споминками доднесь и нам дає у них побыти. За Василя Матолу нараз повім май головноє — Поет... А дале пак додам: русинськый, вірный, негамішный, спонтанный... Якраз ёго принос до всокоченя, уброды, твореня новочасного русинського языка став доводом про лавреатство.
Русская премия. Ф.Кривин
Ґратулації старателя и ростолкованя, же премію в Беер-Шеві дают на «руськуй улици»
Русская премия.Говорит В.Дворцин
Фелікс Кривин — online и в сосїдстві из руськоязычнов пустынёв Неґев
Ґратулації старателя и ростолкованя, же премію в Беер-Шеві дают на «руськуй улици»
Старый цімбор режісер В. Ф. Дворцин — майстер на компліменты

Дашто из припитных вінчув и лавреатськых орацій:
Ф.Кривин: ...Дорогоє товаришство, приятелї, краяне и єднодумникы! Не є ня межи вами, но вы доґде єдного єсьте в менї. И не лем в менї, али и в моюм бываню, в майбулшуй хыжи, за майбулшым столом, убкладеным из вшелиякыма стравами и питём. Не буду вас звідати, ко што буде пити, бо всї будут пити вшитко и загощовати ся вшиткым. На таку далечину тото не пошкодит вашым жолудкам. А я правом ґазды голошу тоаст за вас, моих приятелюв и соратникув цїлого мого довгого житя. И признаю ся, же я за тото цїлоє житя ишов, не даючи собі з того справу, ид Руськуй премії імени Ґеґальчія. Щи и тогды, коли Александра Ґеґальчія не было на світї, я уже ишов ид премії імени Ґеґальчія. Перейшов єм попиля премії Сталинськой, перепутовав коло Ленинськой, перескочив через премію Ленинського Комсомола из надїёв даколи, на самум схылї віку, прошкынтати мимо Нобеловой, мимо, мимо, просто ид Руськой премії, котра уже маячила здалеку. Я дякую судьбі. А она ся ниячит, бо коли дякуют, та и наріканя перед дверьми. Дякую Ивану Серґеєвичу Турґенєву, котрый повів, же кебы не русчина, впав бы до безнадїї, видячи што ся дїє на вутцюзнинї. Не бізувный єм, ци помогла бы му русчина при видї того, што дїє ся на вутцюзнинї днесь. Руська премія бы му помогла. И я бы ся єї зрюк на ёго хосен. Дякую ёму. Дякую Пушкину, Лермонтову, Толстою, котрі дали нам сесь прекрасный язык. Я двигаю погарик за Пушкина, Лермонтова, Чехова, Толстоя и, правдаж, за Александра Ґеґальчія, закладателя уддавна чеканой Руськой премії, котрый не санує часу и гроший на пуддержку руського языка и руськой літературы. Жівіо, Саша Ґеґальчій! Саша Пушкин велико бы Вас одобрив. Наливаєме, цоркаєме ся, вупиваєме тай имаєме ся до закусок .

В.Матола: Я страшезно розгабованый... Така честь... Я лїпше буду читати стихы... Сеся премія сопротив мене — величезный аванс... Айбо я Русин, я буду робити... и вірую, же тото заслужу!

 

Русская премия.В.Матола Русская премия.Петровций и Белень Старатель читат стихы Поета — Русинська загадка
Поет и лавреат пробує повісти орацію Наградами русинськой діаспоры вузначены И. Петровцій и М.Белень Старатель читат стихы Поета — Русинська загадка

Великосвітська хроника

 

Русская премия.Старый дом
Несанкціонованоє установеня памятной таблы на домі Ф. Д. Кривина на Проспектї Слободы (бывш. 40-лїтія Октовбра) в Ужгородї зреалізовали лавреаты Руськой премії В. Матола и В. Бедзир, пудузятникы и дїятелї театра А. Ґеґальчій и Е. Мацола, писатель и ведучый катедры М. Рошко
Русская премия.Памятная доска

 




Украинский портАл

Bestseller - лучшая литература современности!

Израильский портал НАРОД

Единая Русь

Rambler's Top100


Голосованя
Народные выборы Лауреатов 2019

Мих.Темнов
Серг.Тудовши
Серг.Мырдин
Мари.Лявинец
Вал.Разгулов
В.Перевалов
Кричфалуший
Вас. Пoпик