Иван Бузаш

Share |

Победитель он-лайн голосования 2015

Иван Бузаш (Іван Бинячовськый)

На "народных" выборах, проведенных среди посетителей нашего сайта, где голосовали за него многочисленные друзья, победил он очень убедительно. Иван награждается грамотой и специальным денежным призом. "Независимое" жюри было таким результатом голосования более чем удовлетворено и решило и в следующем году включить призера в длинный список для участия в главном конкурсе. Поэт и конкурсант показал великолепное владение тайнами и красотами русинского языка и фольклора и уже, безусловно, внес достойный вклад в литературу Подкарпатской Руси.

Результаты опроса - Выборы Лауреатов 2015

1. 13% ( 153)
Владимир Маслов
2. 0,5% ( 6 )
Юрко Харитун
3. 1% ( 10 )
Олег Махнёв
4. 0,5% ( 6 )
Анатолий Санжаровский
5. 52% ( 585 )
Джон Бузаш
6 . 1% ( 8 )
Анатолий Сава
7. 2% ( 17 )
Виктор Гомонай
8. 1% (13 )
Александр Кестнер
9. 0,5% ( 5 )
Александр Хуст
10.28% ( 316 )
Владислав Сергеев

Всего голосов: 1119, Последний голос отдан: Среда - 16 Декабря 2015 - 21:15:38

Иван Иванович Бузаш родился 2 июня 1969г. в поселке Буштино Тячевского района Закарпатской области. Там же получил среднее образование. Военную службу проходил на Дальнем Востоке в г.Советская Гавань. В 1990г. демобилизовался и вернулся в родной поселок. Был охранником, кочегаром, експедитором... По професси - строитель, и как строитель "может почти все!" Поработал в Москве и Подмосковье, в Петербурге, Киеве, Одессе... В Венгрии, в Чехии, в Австрии, в Югославии, Румынии, Словакии... В Штатах... Литературой увлекается давно, издал два сборника русинской поезии под названием "Русинская Тайстра". Член Союза русинских писателей Закарпатья, в июне 2015г. на конференции в Тячево избран в Правление этого Союза.

Из последних работ
Фіглі
Русинська Поезія. Читает автор. Видео."
Стихы.
Начало

Из последних работ...

"Усі ко банує"
(Агенты Кремля. Ян Таксюр. Перевод с украинского).

Усі ко банує,
Куй выйде пуд вичур у свої поля,
Ото є Агенты Кремля.

Ко пысок удкрыват за своє,
Вадь співанку слухає мамчину рудну,
Авадь гусляша,
Вто тоже Агентик Кремля.

Кому цідолкы-ся приносят за світло,
Сердито вбзирає...
І лає паскудно і прямо, От бля!..
Ун тоже Агентик Кремля.

Ко власть проклинає за ціны трьох кратні,
За живот бідняцькый, за вкрадене щастя -
Ото всі Агенты Кремля.

Коли кось ся ще сомніває,
Що власть: Є розумна твереза і чесна,
Така гий невинне ягня,
Ото є шпійон провокатор -
і явный Агентик Кремля.

И тот ко нискаче, нивертит гузицьов,
Ниспіват...
Ля-ля Ля-ля-ля Ля-ля -ля.
І правду у очи рубає,
Ото всі Агенты Кремля.

Туй я ся припудив ...
Низнаю ба защо, і выдкы прийшла ми мысля...
Бо всплыла уд боли жебрацька,
Співуча квітуча весела,
Обкрадена наша зимля...
Й ото що її насиляє,
І власти у очи вбиває,
Они всі бизуно до шпента...
Коварні Агенты Кремля.

Присвячую Пищальнику Роману,
русинському писателю №1

У мене цімбор є шіковный,
І пише файні віршикы,
Вун любит наш народ честовный,
Тай співат красні співанкы.
Но є стишок в нього один,
Якый, розрыват мою душу.
Бо щось вод Бога в тому є,
Завто з ним упити я мушу.
Погарчик нашого вина,
Челленого як у стихови,
Що написав колись давно,
Письмо нашому русинови.
Далекому, тому що там.
Батрачит дись нилегко в світі,
Завто хвала єму і чисть,
Що ун жиє на сьому світі.
Ото жиє із ним у ньому,
Бо вто є істина проста,
Я просто скромно му желаю,
Сиринчі, Щастя і Добра!
Обы писав про наш народ,
Про нашу зимлю материнську,
Бо мы єсьме, один народ.
Бо мы народ, єсьме русинськый.
Обы і дале Бог давав-му!
Вту мудрость, доброту і чисть.
Щобы в стихови прославляв вун,
Зимлицю, і народ наш вись.
Бог породив його на зимлю,
Бы ун писав за русина....
І внього файно вто выходит,
Бо ун русин, вод А до Я.
Із сим я буду завершати,
Свого низграбного стиха,
І хочу всім я пожелати,
Мати... Такого цімбора!

Фіглі

Текла бы з каміня.

Я люблю палинку
І ни болит-ня глотка,
Текла бы з каміня
Така дуже солодка.

Десь сохтовавим
Было-й лишнього махнути,
Нимавим воли-
Обы пысок удвернути.

Нимавим хуті
І нихочу шуга мати:
І ни планую,
Обы палинку лишати.

Налию-си з верьхами
Повну дицю...
А пак-ня тягне,
Чаловати молодицю.

Ученик-мученик.

Такся Митро доскакав
Що в вошколі збукловав,
Встався на повторный гуд
Бо тайився все на пуд.

Вун науку низубрив
Книжечкы всі прокурив,
Лівкый з нього ученик
Бо навхтема мученик.

Ни будь дітинов.

Ни будь Іваня
Ты дітина,
Ни пий горілку
З магазина.

Пий ліпше
Палинку домашню,
І ништимуй
З того комашню.

Бо в бовті
Палинка сивуха,
Уд ниї
Посиніют вуха.

Но а домашня
Наша гладка,
Й солодка чисто
Чоколадка.

Кума вандруниця

Є в-ня кума
Надута тромба,
Тріщит по швах
Така гі бомба.

Юй у гузиці
П*яный любит балаган
А кум най паше,
Як урватый сирохман.

З пода у хыжи
Висит паутиня,
А вна нівроку ї
Чисто така гі свиня.

Реве на долю свою
Йшла-бы вандровати,
Лиш замышляє-си
Кого-бы зчаловати.

Нич не учиниш
Вто така порода
Видать вліяє юй,
На голову природа.

 

Стихы.

Золотиста спокуса.

Пожовтіло листя клена
Певно осінь прийшла,
Золотиста спокуса
Різно-барвна пора.

Як веселка дугою
Воду п*є річкову,
Тут зустрінеш цей обрій
Цю красу не земну.

Барви різного кольору
До в кола кругом,
Де босоніж росою
Дитинчатком бігом.

Я виходив із ранку
В цей казковий мій край
Де цілющі криниці,
Й соловейковий гай.

Осіньне чудо

Скаче осінь на коньови
Гриву чеше в хамникови,
Махне хвостом у долины
Свист-юй чути в полонины.

Всьо-ся в раз перемішало
Перетерло повдпадало-
Каркає лиш вороння,
По диривлю із рання.

Вербы вульхы тополькы
Зажурині зозулькы,
Осінь скаче молодиця,
Хвостом махат як лисиця.

Закрутило-завело
Листьом павшым у село,
Стелится гій-бы на блюдо
Золоте осіньне чудо.

 

Начало.

Про жизнь!

Я інституты ни кончав
Й немаю выщої освіты
Завто я знаю як трудом,
Чесным купійку заробити.

После вошколы хотів я...
Іти граніты грызти дале-
Но все-м рунявся на вутця,
І ни жалію ани мале.

А що жаліти вто дано
Даєся с выше небесами,
Вбы діти йшли за старшинов
Ітак-ся вто стає із нами.

Ни бай що тяжко тай-не легко
Тай не біда що мозульом,
Завто ми на душі приємно-
Що-м заробив своїм трудом.

Муй Край!

Карпаты мої, рудный краю
Де замкы є й монастырі.
І воздух тот що туй вдыхаю-
Глыбоко держится в мині.

Де хащі є не проходимі
Де долы тягнутся за гай,
Де рікы быстрі, тай студині.
Чим май дулу глыбокі май.

Муй край, мині-го не забыти
Де быся я не находив,
І як-бы я не быв далеко...
Усе ня ун сюды манив.

Манив ня д собі як дітину
Котра далеко вд старшины,
І я вбертався блудным сыном
У рудні свої Карпаткы.

Коли-м далеко, бывим все бетежный
Коли я туй - здоровыйим як бык.
І де бы-я не находився
Вбертавимся сюды як штык.

Но де вкажіт ми люди добрі
Сяку мож в видіти красу,
По всьому світу я батрачив
Но не встрічав нігде таку.

Иван Бузаш. Приз 2015.

***

Иван Бузаш. Приз 2015.

***

Призер 2015 Иван Бузаш

***

Иван Бузаш. Приз 2015.

Буштинськый лісокомбінат.

Лесокомбинат

Буштина 1928

Буштина.

Пожарная артель Сокол. Буштина.

Пожарная артель Сокол. Буштина.

Русинська Поезія.
Читает автор.

Молитва




Украинский портАл

Bestseller - лучшая литература современности!

Израильский портал НАРОД

Единая Русь

Rambler's Top100


Голосование
Выборы Лауреатов 2017

Олег Махнёв
Ира Мадрига
Ира Ковалева
Вал.Разгулов
Ген.Лукиныхь
Мари.Лявинец
Алекс.Хуст
*Юрий Томан
*М.Митровка
*М.Чикивдя