Иван Бузаш

Share |

Победитель он-лайн голосования 2015

Иван Бузаш (Іван Бинячовськый)

На "народных" выборах, проведенных среди посетителей нашего сайта, где голосовали за него многочисленные друзья, победил он очень убедительно. Иван награждается грамотой и специальным денежным призом. "Независимое" жюри было таким результатом голосования более чем удовлетворено и решило и в следующем году включить призера в длинный список для участия в главном конкурсе. Поэт и конкурсант показал великолепное владение тайнами и красотами русинского языка и фольклора и уже, безусловно, внес достойный вклад в литературу Подкарпатской Руси.

Результаты опроса - Выборы Лауреатов 2015

1. 13% ( 153)
Владимир Маслов
2. 0,5% ( 6 )
Юрко Харитун
3. 1% ( 10 )
Олег Махнёв
4. 0,5% ( 6 )
Анатолий Санжаровский
5. 52% ( 585 )
Джон Бузаш
6 . 1% ( 8 )
Анатолий Сава
7. 2% ( 17 )
Виктор Гомонай
8. 1% (13 )
Александр Кестнер
9. 0,5% ( 5 )
Александр Хуст
10.28% ( 316 )
Владислав Сергеев

Всего голосов: 1119, Последний голос отдан: Среда - 16 Декабря 2015 - 21:15:38

Иван Иванович Бузаш родился 2 июня 1969г. в поселке Буштино Тячевского района Закарпатской области. Там же получил среднее образование. Военную службу проходил на Дальнем Востоке в г.Советская Гавань. В 1990г. демобилизовался и вернулся в родной поселок. Был охранником, кочегаром, експедитором... По професси - строитель, и как строитель "может почти все!" Поработал в Москве и Подмосковье, в Петербурге, Киеве, Одессе... В Венгрии, в Чехии, в Австрии, в Югославии, Румынии, Словакии... В Штатах... Литературой увлекается давно, издал два сборника русинской поезии под названием "Русинская Тайстра". Член Союза русинских писателей Закарпатья, в июне 2015г. на конференции в Тячево избран в Правление этого Союза.

Из последних работ
Фіглі
Русинська Поезія. Читает автор. Видео."
Стихы.
Начало

Из последних работ...

"Усі ко банує"
(Агенты Кремля. Ян Таксюр. Перевод с украинского).

Усі ко банує,
Куй выйде пуд вичур у свої поля,
Ото є Агенты Кремля.

Ко пысок удкрыват за своє,
Вадь співанку слухає мамчину рудну,
Авадь гусляша,
Вто тоже Агентик Кремля.

Кому цідолкы-ся приносят за світло,
Сердито вбзирає...
І лає паскудно і прямо, От бля!..
Ун тоже Агентик Кремля.

Ко власть проклинає за ціны трьох кратні,
За живот бідняцькый, за вкрадене щастя -
Ото всі Агенты Кремля.

Коли кось ся ще сомніває,
Що власть: Є розумна твереза і чесна,
Така гий невинне ягня,
Ото є шпійон провокатор -
і явный Агентик Кремля.

И тот ко нискаче, нивертит гузицьов,
Ниспіват...
Ля-ля Ля-ля-ля Ля-ля -ля.
І правду у очи рубає,
Ото всі Агенты Кремля.

Туй я ся припудив ...
Низнаю ба защо, і выдкы прийшла ми мысля...
Бо всплыла уд боли жебрацька,
Співуча квітуча весела,
Обкрадена наша зимля...
Й ото що її насиляє,
І власти у очи вбиває,
Они всі бизуно до шпента...
Коварні Агенты Кремля.

Присвячую Пищальнику Роману,
русинському писателю №1

У мене цімбор є шіковный,
І пише файні віршикы,
Вун любит наш народ честовный,
Тай співат красні співанкы.
Но є стишок в нього один,
Якый, розрыват мою душу.
Бо щось вод Бога в тому є,
Завто з ним упити я мушу.
Погарчик нашого вина,
Челленого як у стихови,
Що написав колись давно,
Письмо нашому русинови.
Далекому, тому що там.
Батрачит дись нилегко в світі,
Завто хвала єму і чисть,
Що ун жиє на сьому світі.
Ото жиє із ним у ньому,
Бо вто є істина проста,
Я просто скромно му желаю,
Сиринчі, Щастя і Добра!
Обы писав про наш народ,
Про нашу зимлю материнську,
Бо мы єсьме, один народ.
Бо мы народ, єсьме русинськый.
Обы і дале Бог давав-му!
Вту мудрость, доброту і чисть.
Щобы в стихови прославляв вун,
Зимлицю, і народ наш вись.
Бог породив його на зимлю,
Бы ун писав за русина....
І внього файно вто выходит,
Бо ун русин, вод А до Я.
Із сим я буду завершати,
Свого низграбного стиха,
І хочу всім я пожелати,
Мати... Такого цімбора!

Фіглі

Текла бы з каміня.

Я люблю палинку
І ни болит-ня глотка,
Текла бы з каміня
Така дуже солодка.

Десь сохтовавим
Было-й лишнього махнути,
Нимавим воли-
Обы пысок удвернути.

Нимавим хуті
І нихочу шуга мати:
І ни планую,
Обы палинку лишати.

Налию-си з верьхами
Повну дицю...
А пак-ня тягне,
Чаловати молодицю.

Ученик-мученик.

Такся Митро доскакав
Що в вошколі збукловав,
Встався на повторный гуд
Бо тайився все на пуд.

Вун науку низубрив
Книжечкы всі прокурив,
Лівкый з нього ученик
Бо навхтема мученик.

Ни будь дітинов.

Ни будь Іваня
Ты дітина,
Ни пий горілку
З магазина.

Пий ліпше
Палинку домашню,
І ништимуй
З того комашню.

Бо в бовті
Палинка сивуха,
Уд ниї
Посиніют вуха.

Но а домашня
Наша гладка,
Й солодка чисто
Чоколадка.

Кума вандруниця

Є в-ня кума
Надута тромба,
Тріщит по швах
Така гі бомба.

Юй у гузиці
П*яный любит балаган
А кум най паше,
Як урватый сирохман.

З пода у хыжи
Висит паутиня,
А вна нівроку ї
Чисто така гі свиня.

Реве на долю свою
Йшла-бы вандровати,
Лиш замышляє-си
Кого-бы зчаловати.

Нич не учиниш
Вто така порода
Видать вліяє юй,
На голову природа.

 

Стихы.

Золотиста спокуса.

Пожовтіло листя клена
Певно осінь прийшла,
Золотиста спокуса
Різно-барвна пора.

Як веселка дугою
Воду п*є річкову,
Тут зустрінеш цей обрій
Цю красу не земну.

Барви різного кольору
До в кола кругом,
Де босоніж росою
Дитинчатком бігом.

Я виходив із ранку
В цей казковий мій край
Де цілющі криниці,
Й соловейковий гай.

Осіньне чудо

Скаче осінь на коньови
Гриву чеше в хамникови,
Махне хвостом у долины
Свист-юй чути в полонины.

Всьо-ся в раз перемішало
Перетерло повдпадало-
Каркає лиш вороння,
По диривлю із рання.

Вербы вульхы тополькы
Зажурині зозулькы,
Осінь скаче молодиця,
Хвостом махат як лисиця.

Закрутило-завело
Листьом павшым у село,
Стелится гій-бы на блюдо
Золоте осіньне чудо.

 

Начало.

Про жизнь!

Я інституты ни кончав
Й немаю выщої освіты
Завто я знаю як трудом,
Чесным купійку заробити.

После вошколы хотів я...
Іти граніты грызти дале-
Но все-м рунявся на вутця,
І ни жалію ани мале.

А що жаліти вто дано
Даєся с выше небесами,
Вбы діти йшли за старшинов
Ітак-ся вто стає із нами.

Ни бай що тяжко тай-не легко
Тай не біда що мозульом,
Завто ми на душі приємно-
Що-м заробив своїм трудом.

Муй Край!

Карпаты мої, рудный краю
Де замкы є й монастырі.
І воздух тот що туй вдыхаю-
Глыбоко держится в мині.

Де хащі є не проходимі
Де долы тягнутся за гай,
Де рікы быстрі, тай студині.
Чим май дулу глыбокі май.

Муй край, мині-го не забыти
Де быся я не находив,
І як-бы я не быв далеко...
Усе ня ун сюды манив.

Манив ня д собі як дітину
Котра далеко вд старшины,
І я вбертався блудным сыном
У рудні свої Карпаткы.

Коли-м далеко, бывим все бетежный
Коли я туй - здоровыйим як бык.
І де бы-я не находився
Вбертавимся сюды як штык.

Но де вкажіт ми люди добрі
Сяку мож в видіти красу,
По всьому світу я батрачив
Но не встрічав нігде таку.

Иван Бузаш. Приз 2015.

***

Иван Бузаш. Приз 2015.

***

Призер 2015 Иван Бузаш

***

Иван Бузаш. Приз 2015.

Буштинськый лісокомбінат.

Лесокомбинат

Буштина 1928

Буштина.

Пожарная артель Сокол. Буштина.

Пожарная артель Сокол. Буштина.

Русинська Поезія.
Читает автор.

Молитва




Украинский портАл

Bestseller - лучшая литература современности!

Израильский портал НАРОД

Единая Русь

Rambler's Top100


Голосование
Народные выборы Лауреатов 2021

Мих.Темнов
Серг.Мырдин
Т.Пушинская
В.Салтыков
Кричфалуший
Анна Ц.
Павел Евреш
Домініка Н.
Николае Юга
Вл.Перевалов
Иван Шкиря