Японские наброски на Подкарпатской Руси. Виктор Гомонай. Русская премия. Прага, 2012.

Най у Вас буде:
Повна хижа Любови!
Вада - дурноє...

***

Любов невірна:
Усе душу упалить...
Гадкуй!.. Не гріхуй...

***

Зимов студенов:
серце заледеніло...
в снігах зневіри...

***

Зопри лем лабу...
На путьови дурному,
гріхи ся прячуть...

***

Слиза дівоча,
упала ми на совість...
серце упекла...

***

Пот'ик рве берег:
шіковно біжить-реве!
Час ся пилнує...

***

Ластівка в небі,
дзьобнула чорну хмару...
дощ ся указав...

***

Місяць сріберний,
скачулявся по хащи.
Приляг... Спочивать...

***

Солодков слизов,
босонога береза...
Напойила ня...

****

Ізясь у керті,
віхор ружу убнимать...
павук ся спудив...

***

Хмара осені,
гойдаться на бігарях...
старої вільхи.

***

Не дурій, дівко:
тягни мотуз, дурнинька-
за єден кониць...

***

Місяць із неба,
на зимлю срібло миче...
В корчму ня кличе...

Сп´юванка

Йой, яка т(и) файна,
У сьому вігані.
Майже ся пилнуєш,
Ізясь на свідання.
Уже анде йде,
В руках має ружі.
Як коршун летить,
Бо любить тя дуже.

ПРИСПІВ:

Не гойкай на нього,
Не мож так робити...
Увидить, яка т(и),
Не буде любити.
До другої п'иде,
Покладе їв майку.
Тобі на капуру,
Завісить куфайку.

Подякуй му файно,
Клич го до хижі.
Сядь коло нього,
На лавици ближе.
Не слухай цімборку,
Не б'ийся любити.
Не дай собі, дівко,
Життя погубити.

Кить будеш до церкви,
Ходити, як люди.
Не лишить тя Бог-
Сиринча ти буде...
Тот, чорний бетяр,
Шо носить ти ружі.
Буде ти вірним-
Суженим мужом.

Сипле небо сріблом,
На вечірньий вариш(варош).
Латорицьов плавле,
Місяць золотий.
Над старим Мукачевом,
Звіздяним монистом.
Махать моїв дівці,
Ангелик малий.

У своїв молитві,
Я просив малого:
Вирсь лем ми, будь добрий,
Май файну звізду.
Чекать ня цімборка-
В оболок позирать.
Ци м збрехав їв вчора?..
Ци уже іду?

Обіцяв им сужен'ив?
Што звізду їв здойму.
Но, та де до неба?
Лазиво найти...
Вирсь ми ту-май файну,
Із твого мониста.
Шо сь їв перше махав,
Бо вже треба йти.

Най їв файно світить,
Та звізда сріберна.
Дівці на сиринчу-
На красну судьбу.
А кить то не мож,
І кить то так треба.
Най їв світить з неба...
Но, та я вже йду.