Ужгород. Тема: ”Задача дальнейшего упорядочения единого подкарпато-русинського языка”.

Тематика конференцій:

1. Алмашій М.И. Принципы подальшого унормованя русинського языка на Подкарпатю.
2. Устич Иван Иванович. Кельтські елементы у русинському языкови.
3. Лендєл Марія Василівна. Мукачево. Черты близкости и далекости русинського и білоруського языка.
4. Чорі Ю.С. Граматика И.Гарайды и теперішні задачі дальнійшого унормованя русинського языка.
5. Сочка-Боржавин Василь. Граматичка думка на Подкарпатю.
6. Лексикографія русинського языка. Историчный начерк.
7. Фразеологія русинського языка.
8. Падяк Валерій Иванович. Начерк формованя литературного языка на Подкарпатю (ХVІст.–40рр.ХХст.)
9. Проблемы научно-світоглядної термінології в русинському языкови.
10. Ділова термінологія в русинському языку и їх імплантація в наші документы.
11. Алмашій М.И. Язык теперішньої русинської пресы (правописный аспект).
12. Бубряк Е. Ю.. Русинськый язык и співанковый фольклор.Русинська співанка у концертных програмах.
13. Туряниця Юрій Димитрович. Язык русинської казкы.
14. Град Михайло Иванович. Поетика русинського языка. Словесно-образна система русинської поезії
15. Проф. Лизанець Петро Микол. Славяно-русинськый елемент у мадярському языкови.
16. Ситар Иван Димитрович. Перспективы переводної русинської литературы.
17. Архім.Василь Садварі. Язык полемичної поезії М.Андрелы-Оросвиговського.
18. Выраженя народної мудрости у пареоміографії русинського народного творчества.
19. Тамара Керча. Русинські скороговоркы и розвиткок русинської бесіды.
20. Сидор Марія Димитрівна. Колядка як средство присокоченя русинського языка.
21. Канайло Марія Иванована. Язык русинської обрядовости.
22. Шманько Илія Иван. Язык научної термінології в учебниках для школ 20 – 30 рр. ХХ ст.
23. Похилець Анна Петровна. Русинськый язык – язык научованя дітей у недільных школах.
24. Довгоє. Учителька недільної школы. Красноє ораторськоє слово и формованя усної русинської бесіды.
25. Мегела А. И. Язык русинської прозы (А.Маркуша, А.Хустського, Ф.Потушняка, И.Чендея, Д.Кешелі).
26. Марія Лявинець. Проблемы русинського языка в Мадярщині.
27. Жупан Є.Є. Культурологична робота у всіх сферах–як дійственноє средство присокоченя языка.
28. Безик Маргарита Ивановна. Суфіксально-префіксальні образованя русинськых слов.
29. Необходимость выданя орфографично-орфоепичного словаря русинського языка.
30. Учителька з Березникyв. Позаурочна робота по русинському языку у русинськых недільных школах.
31. Прот. Стефан Сюч. Хуст. Роль Церкви у присокоченю русинського языка у наш час.
32. Карпаль Михайил. Ньїредьгаза. Унормованя русинського алфавіта.
33. Варваринець Мирон. Ужгород. Особенности русинської топонімікы.
34. Особенности синтаксиса русинського языка.
35. Молнар Василь. Свалява. Фонетична система русинського языка и єї вплыв на процес унормованя.
36. Прот. Д. Сидор. Унормованя русинського языка 2001 рока, як важна і політична віха русинського движенія. Одсутность потребы перевода богослуженія на русинськый язык, як доказательство древности языка русинов?
37. Ухаль Михайил Михайлович. Латинськый елемент у русинському языкови.
38. Попович Матвій Матвійович. Мукачево.Русинськый язык у позаурочнyй бесіді учителюв и стyдентів.

Подробностї >>>

Ипен так по своёму говорят тутешні Русины: пуд Карпатами, Пудкарпатя. Сесе днешна Закарпатська область Украины, Закарпаття. Тымчасом про Чехув, Словакув и другых европейцюв сесе волїй земля перед вадь пуд Карпатами. Якраз зато она в составі Первой Чехословацькой Републикы звала ся Пудкарпатська Русь. А перед тым Угорська Русь, бо много сто рокув была в составі земель угорськых. Была она и жупов, и комітатоми, и Рутеніов, и Руськов Краинов, и Карпатськов Украинов, и провінціов, и автономіов, и даже дакулько годин слободным штатом — и так ся стават.
Єднакож, хочу говорити радше о людях. Напримір, о тых знаменитых, котрі навсе записали ся до історії Росії.
Иван Зейкан... Петр Лодій... Михаил Балудянский... Иван Орлай... Василій Кукольник... Што їх єдинит? Днесь повіли бы сьме, же вшиткі сут лем краяне — пудкарпатські Русины. А про каждого раз прийшов день, коли удважили ся зорвати ся у бескрайну сїверну землю, де їх вузначні личні якостї, али и свідомость краянськой взаимности, правда якраз не такой, обы робити собі пакостї навзаим, отворило їм дверї до еліты Російськой імперії, де сут познаті донынї.
...А туй и друга ґрупа — ото дїти Росії, які, удповідаючи на поклик сердця, а чаще примушені убстоянями, злов недолёв, што завзяла ся на їх утцюзнину, всїли ся пуд Карпатами и свої таланты обернули на службу новуй утцюзнинї.
...Недавно Ужгородськоє общество руськой културы и Мукачовськоє городськоє общество «Руськый Дом» вудали великый алманах РУССКАЯ КУЛЬТУРА ЗАКАРПАТЬЯ. Ёго составителї А. Е. Луговой (поз. фото справа) и Л. П. Бородина, котрым маєме дяковати и за тото, же появила ся сеся статя. Русь пуд Карпатами жиє дале...
Александр Ґегальчій, пражськый и пудкарпатськый Рус.

«Русь вдали от России». Журнал «Русское слово», 2-2007, Прага.

	Зато гучні росправы в пресї о вернутю русинського золота и, главно, о ёго пропорціях, респективно до пропорції Русинув, Чехув и Словакув, які заслужили ся боями за слободу, не убстали ся без нашой реакції. Сим разом гляданя средств про наш преміалный фонд занесло нас на Черленоє море. На арабські воды — просто пуд бук лавреату Кривину.
Слїпоовадный крок у пучину золотокопательства		Быв чоловік — и не є го !
	Ко бы подумав, же тулькый наруд пустит ся глядати Колчаково золото! А при списованю жительства нас нараховали, як чорного за нохтём Неправда! Самі видите — кулько туй нашых! Прошу, станьте у шор! Золота горячка у Шарм Ел Шейху — сесе, легко и запад сонця, айбо не змерьк померанчовых надїй!