Андрій Андрійович Броди. У рiдком жанеру - автобіографія.


Листообрабатывающие лазерные, штамповочные и гибочные станки из Центральной Европы

Русинськый пивовар Дашице. Ресторан Дашицькії склепы

Электронные лампы знаменитой чешской марки

Стеклянные шарики





Locations of visitors to this page

Игорь Керча — Лауреат Премии 2011

Игорь Керча — Лавреат Руської Премії 2011

дустав`им премію за русинсько-руський словар, вуданий ним року 2007, и русько-русинський словар, управений до тиску, а таки за многогудню творчеську роботу у товмацтвї руської и світової класики до русинської бисїди.

Русинсько-руський словар. У двух книгах, булше 58000 слов .
áвадь =или; *~~ =или-или; пудкарпáтськоє όбщество ищї немáє проблéму дрогícтув  ~паркόваня авт [Мгч] =в подкарпатском обществе ещё нет проблемы наркоманов или парковки машин;

бáбк|а =бабушка, бабуся; бабка; (бабόвка)=кукла; *(бот Plantago)=подорожник; *(на кόсу)=наковальня для отбивки кос; *(крýголь)=кегля; *(груш)=копейка; полушка(неточ); *а убόгым и єднý ~ не далі [Джв]=а бедным не дали ни копейки; * та знáвут клáсти ~ на плéчi áбо пýдбiль, жебы ýтягла сýкервицю[ГрМ]= так обычно кладут подорожник на спину или мать-и-мачеху, чтобы отсосать сукровицу;

З Шандора Петевфiя:
Убрані поезії.

Я на кухню не про пiпку
Мусїм єм ся вдну просити,
Жебы пiпку роскурити.
Тадь лем так требало было,
Аж бы было не горіла.

А горiла пiпка ясно,
я не зато, прошу красно,
я на кухню не про пiпку:
там стямив єм файну дївку.


Владимир Перевалов - побідитиль он-лайн голосованя

Владимир Перевалов - побідитиль он-лайн голосованя

Неофіціялни выборы народного убраника 2011 були проведені серед нащевникув нашого сайту. Владимир Перевалов (Владимир Юрійович Дудаш) - русинськый и русскый писатиль із Загатя и Белгорода-Днестровського, аутор міліцейських детективок про непудплатного ужгородського опера «угро» Ивана Васильовича Кашайе («Акседент со смертельным исходом», «Киллера брать живым», «Монастырское золото», «Кровавый киднеппинг») був отмічен спеціалнов грамотов МФ «Руськая премія» и материалнов помучов.
.

Шаровары в сале 2010

Гаті у солонині 2010

Ирина Деметеровна Фаріон не дустала`м! Хуч дякувучи свому уроку украйинского у лембергськуй діточуй школце № 67 и дакотрым перлум у ефіру, мала реални шанси одличитися

Юрій Маслiєв — Лавреат Премії 2010

Руську премію 2010

дустав`им Юрій Маслiєв за романтичну ідею о вертаню руської Білої Гарди на літературну арену ХХІ-го сторочя, воплощену ним у шіковных бітангуськых романах a за «Тату на душї»...

Михайил Чухран — Лавреат Премії 2010

Руську премію 2010

дустав`им Михайил Чухран за вто, што вчув «няня», одверг куріня, взяв ся за перо, прикрыв ся поетичнов «гуньов» и всі годы у русинськых «фіглях» пропагандовав здоровый образ живота...

Гаті у солонині 2008 получил известный русофоб В. Вовкун.

Гаті у солонині 2008

дустав им спеціалну антируську награду Віктор Вовкун, Мінистр Културы и Туризму за многоручну плодотворну працю по погуршованю положеня руського языка в Украйинї..

Независима літературна «Руська премія»

придїлят ся каждорочно за літературні и публицістичні труды, появені у послїдні рокы и написані по руськы вадь русинськы авторами, жиючыми и творячыми у віртуалнуй Пудкарпатськуй Руси .

Иван Петровцiй - лавреат Руської премії 2005

Иван Петровцiй

Поет, писатиль, эссейиста, товмач, лавреат Руської премії 2005.

Кодифікація русинської бисїды.

Усокотити русинuв, гикой націю, годны сьме лем етнокултурницьков роботов, у фундаминтї котрої є литературна бисїда. А литературна бисїда годна быти лем там, де ся рве до житя литература...



Петр Гецко

Петр Гецко

Публіцист, Премьєр-Міністр (невузнаного) правітелства Подкарпатськой Руси.


Василь Руснак

Публіцист, «Політичный Русин».

Петр Продан

Петр Продан

Поет и писатиль «Вакаровської епохи».

Михаїл Дронов - історик-русиннист

Михаїл Дронов

Історик-русинист, публіцист.

Андрій Манайло. Руська премія. Галерія

Андрій Манайло

Андрій Манайло родився у 1970-му році у Ужгороді, на прекрасному Подкарпаті, у родині художникув. Його предки – дідик Федор и няньо Іван – зайняли важноє місто у изобразительному искустві регіона. Основы Андрій дустав у серйозних школах: не лем на художественному опыті предкув, айбо и у офіціалних інституціях: из 1989-го рока бoв студентом Академіи Прикладного Искусства у Львові, а диплом дустав – позад переїзда у Мадярщину – у Лембергськуй Академіи Друкарства у на отділеніи графіки, у 1997-му.


Андрій Андрійович Броди. Руська премія. Галерія Андрій Андрійович Броди родив ся 15 юнія 1941 року в Ужгороді. Художествене образованя достав у Смоленському педагогичному інституті на художествено-графічному отділеню... Йосиф Йосифович Чернїй. Руська премія. Галерія Йосиф Йосифович Чернїй родився 27 го фебруара 1953 в Ужгородї. Умілецькоє образованя достав у Львовскум поліґрафичнум інстітутї. Ёго малярськый окул: пейзаж, жанровый образ, портрет и мертва натура...
Russia Today. Ци выжиє народ Андрія Вархолы на Украйині Rutube. Гімн Подкарпатськых Русинов
Russia Today. Ци выжиє
народ Андрія Вархолы на Украйині
Rutube. Гімн Подкарпатськых Русинов:
Подкарпатскіи Русины, Оставте глубокій сон! ...
Церковь в Буковцьово

А.Гегальчій: У недавнуй теперішности як совєтськый чоловік, и у добрум и у пудлїйшум смыслї того понятя, я рокы а рокы не удперав, а сїм-там и активно помагав пробам премовчати и змінити історію Пудкарпатськой Руси и єї корінных жителюв. Сяка моя и не лем моя позіція привела ид тому, же днесь туй трафили на границю занику русинськый и руськый языкы, не маюча пары култура невеликого унікатного сообщества в центрї Европы. Неважно, же Пудкарпатська Русь не существує юрідично, она пробыват у сердцях многых тысяч людий, юй ладно и в віртуалнум просторї всесвітной сїти. Кедь людство журит ся за ґрупкы заникаючых туленюв авадь бузькув, та дако мусит ся постарати и о сохраненя загроженой културы. Про мене настав час даяк ся розраховати из довгом. Напримір, зорґанізовавши Руську премію. Премія щи лем ся родила. Єї історія – у будучности.

Алєксандр Вікторович Гегальчій

Основатилём премії є Межинародна фундація «Руська премія". Старатель фундації - Алєксандр Вікторович Гегальчій. Родив ся в Ужгородї 1949-го року. Року 1966 вустудовав в Ужгородї середну школу. Учив ся у Московськум авіаційнум технолоґічнум інстітутї и ёго постдіпломных студіях, у постдіпломных студіях Московського інстітута нафты и ґазу, у центрї К. Дуйсберґа у Монахіумі. Робив у Перми, Москві, Кієві, Ужгородї, Келнї, Берлинї. Хворів на театер, видїти го было на сценї театру и на плахтї кіна. Быв депутатом. Днесь жиє збулша у Празї.

Тема: Русины, Руські, Украйинці. Битки довкола Руської премії..

Тема: Колчаковське золото. Руські, Чехословаки и Русины..

Лінкы на русинські, руські, украйинські, словацькі, мадярські и америцькі літературні и публицістичні сайты




Украинский портАл

Bestseller - лучшая литература современности!

Израильский портал НАРОД

Единая Русь

Rambler's Top100


Голосованя
Выборы Лауреатов 2017

Олег Махнёв
Ира Мадрига
Ира Ковалева
Вал.Разгулов
Ген.Лукиныхь
Мари.Лявинец
Алекс.Хуст
*Юрий Томан
*М.Митровка
*М.Чикивдя