Памнятї Віталія Дворцина. Ужгородська бель-эпоке.


Листообрабатывающие лазерные, штамповочные и гибочные станки из Центральной Европы

Русинськый пивовар Дашице. Ресторан Дашицькії склепы

Электронные лампы знаменитой чешской марки

Стеклянные шарики





Locations of visitors to this page

Игорь Керча — Лауреат Премии 2011

Игорь Керча — Лавреат Руської Премії 2011

дустав`им премію за русинсько-руський словар, вуданий ним року 2007, и русько-русинський словар, управений до тиску, а таки за многогудню творчеську роботу у товмацтвї руської и світової класики до русинської бисїди.

Русинсько-руський словар. У двух книгах, булше 58000 слов .
áвадь =или; *~~ =или-или; пудкарпáтськоє όбщество ищї немáє проблéму дрогícтув  ~паркόваня авт [Мгч] =в подкарпатском обществе ещё нет проблемы наркоманов или парковки машин;

бáбк|а =бабушка, бабуся; бабка; (бабόвка)=кукла; *(бот Plantago)=подорожник; *(на кόсу)=наковальня для отбивки кос; *(крýголь)=кегля; *(груш)=копейка; полушка(неточ); *а убόгым и єднý ~ не далі [Джв]=а бедным не дали ни копейки; * та знáвут клáсти ~ на плéчi áбо пýдбiль, жебы ýтягла сýкервицю[ГрМ]= так обычно кладут подорожник на спину или мать-и-мачеху, чтобы отсосать сукровицу;

З Шандора Петевфiя:
Убрані поезії.

Я на кухню не про пiпку
Мусїм єм ся вдну просити,
Жебы пiпку роскурити.
Тадь лем так требало было,
Аж бы было не горіла.

А горiла пiпка ясно,
я не зато, прошу красно,
я на кухню не про пiпку:
там стямив єм файну дївку.


Владимир Перевалов - побідитиль он-лайн голосованя

Владимир Перевалов - побідитиль он-лайн голосованя

Неофіціялни выборы народного убраника 2011 були проведені серед нащевникув нашого сайту. Владимир Перевалов (Владимир Юрійович Дудаш) - русинськый и русскый писатиль із Загатя и Белгорода-Днестровського, аутор міліцейських детективок про непудплатного ужгородського опера «угро» Ивана Васильовича Кашайе («Акседент со смертельным исходом», «Киллера брать живым», «Монастырское золото», «Кровавый киднеппинг») був отмічен спеціалнов грамотов МФ «Руськая премія» и материалнов помучов.
.

Шаровары в сале 2010

Гаті у солонині 2010

Ирина Деметеровна Фаріон не дустала`м! Хуч дякувучи свому уроку украйинского у лембергськуй діточуй школце № 67 и дакотрым перлум у ефіру, мала реални шанси одличитися

Юрій Маслiєв — Лавреат Премії 2010

Руську премію 2010

дустав`им Юрій Маслiєв за романтичну ідею о вертаню руської Білої Гарди на літературну арену ХХІ-го сторочя, воплощену ним у шіковных бітангуськых романах a за «Тату на душї»...

Михайил Чухран — Лавреат Премії 2010

Руську премію 2010

дустав`им Михайил Чухран за вто, што вчув «няня», одверг куріня, взяв ся за перо, прикрыв ся поетичнов «гуньов» и всі годы у русинськых «фіглях» пропагандовав здоровый образ живота...

Гаті у солонині 2008 получил известный русофоб В. Вовкун.

Гаті у солонині 2008

дустав им спеціалну антируську награду Віктор Вовкун, Мінистр Културы и Туризму за многоручну плодотворну працю по погуршованю положеня руського языка в Украйинї..

Независима літературна «Руська премія»

придїлят ся каждорочно за літературні и публицістичні труды, появені у послїдні рокы и написані по руськы вадь русинськы авторами, жиючыми и творячыми у віртуалнуй Пудкарпатськуй Руси .

Иван Петровцiй - лавреат Руської премії 2005

Иван Петровцiй

Поет, писатиль, эссейиста, товмач, лавреат Руської премії 2005.

Кодифікація русинської бисїды.

Усокотити русинuв, гикой націю, годны сьме лем етнокултурницьков роботов, у фундаминтї котрої є литературна бисїда. А литературна бисїда годна быти лем там, де ся рве до житя литература...



Петр Гецко

Петр Гецко

Публіцист, Премьєр-Міністр (невузнаного) правітелства Подкарпатськой Руси.


Василь Руснак

Публіцист, «Політичный Русин».

Петр Продан

Петр Продан

Поет и писатиль «Вакаровської епохи».

Михаїл Дронов - історик-русиннист

Михаїл Дронов

Історик-русинист, публіцист.

Андрій Манайло. Руська премія. Галерія

Андрій Манайло

Андрій Манайло родився у 1970-му році у Ужгороді, на прекрасному Подкарпаті, у родині художникув. Його предки – дідик Федор и няньо Іван – зайняли важноє місто у изобразительному искустві регіона. Основы Андрій дустав у серйозних школах: не лем на художественному опыті предкув, айбо и у офіціалних інституціях: из 1989-го рока бoв студентом Академіи Прикладного Искусства у Львові, а диплом дустав – позад переїзда у Мадярщину – у Лембергськуй Академіи Друкарства у на отділеніи графіки, у 1997-му.


Андрій Андрійович Броди. Руська премія. Галерія Андрій Андрійович Броди родив ся 15 юнія 1941 року в Ужгороді. Художествене образованя достав у Смоленському педагогичному інституті на художествено-графічному отділеню... Йосиф Йосифович Чернїй. Руська премія. Галерія Йосиф Йосифович Чернїй родився 27 го фебруара 1953 в Ужгородї. Умілецькоє образованя достав у Львовскум поліґрафичнум інстітутї. Ёго малярськый окул: пейзаж, жанровый образ, портрет и мертва натура...
Russia Today. Ци выжиє народ Андрія Вархолы на Украйині Rutube. Гімн Подкарпатськых Русинов
Russia Today. Ци выжиє
народ Андрія Вархолы на Украйині
Rutube. Гімн Подкарпатськых Русинов:
Подкарпатскіи Русины, Оставте глубокій сон! ...
Церковь в Буковцьово

А.Гегальчій: У недавнуй теперішности як совєтськый чоловік, и у добрум и у пудлїйшум смыслї того понятя, я рокы а рокы не удперав, а сїм-там и активно помагав пробам премовчати и змінити історію Пудкарпатськой Руси и єї корінных жителюв. Сяка моя и не лем моя позіція привела ид тому, же днесь туй трафили на границю занику русинськый и руськый языкы, не маюча пары култура невеликого унікатного сообщества в центрї Европы. Неважно, же Пудкарпатська Русь не существує юрідично, она пробыват у сердцях многых тысяч людий, юй ладно и в віртуалнум просторї всесвітной сїти. Кедь людство журит ся за ґрупкы заникаючых туленюв авадь бузькув, та дако мусит ся постарати и о сохраненя загроженой културы. Про мене настав час даяк ся розраховати из довгом. Напримір, зорґанізовавши Руську премію. Премія щи лем ся родила. Єї історія – у будучности.

Алєксандр Вікторович Гегальчій

Основатилём премії є Межинародна фундація «Руська премія". Старатель фундації - Алєксандр Вікторович Гегальчій. Родив ся в Ужгородї 1949-го року. Року 1966 вустудовав в Ужгородї середну школу. Учив ся у Московськум авіаційнум технолоґічнум інстітутї и ёго постдіпломных студіях, у постдіпломных студіях Московського інстітута нафты и ґазу, у центрї К. Дуйсберґа у Монахіумі. Робив у Перми, Москві, Кієві, Ужгородї, Келнї, Берлинї. Хворів на театер, видїти го было на сценї театру и на плахтї кіна. Быв депутатом. Днесь жиє збулша у Празї.

Тема: Русины, Руські, Украйинці. Битки довкола Руської премії..

Тема: Колчаковське золото. Руські, Чехословаки и Русины..

Лінкы на русинські, руські, украйинські, словацькі, мадярські и америцькі літературні и публицістичні сайты




Украинский портАл

Bestseller - лучшая литература современности!

Израильский портал НАРОД

Единая Русь

Rambler's Top100


Голосованя
Народные выборы Лауреатов 2021

Мих.Темнов
Серг.Мырдин
Т.Пушинская
В.Салтыков
Кричфалуший
Анна Ц.
Павел Евреш
Домініка Н.
Николае Юга
Вл.Перевалов
Иван Шкиря