Лідер мадярського русинства – художник Андрій Манайло.


Листообрабатывающие лазерные, штамповочные и гибочные станки из Центральной Европы

Русинськый пивовар Дашице. Ресторан Дашицькії склепы

Электронные лампы знаменитой чешской марки

Стеклянные шарики





Locations of visitors to this page

"Руська Премія". Лавреаты
Юрій Маслiєв — Лавреат Премії 2010

Юрій Маслiєв — Лавреат Премії 2010

Дустав`им премію за романтичну ідею о вертаню руської Білої Гвардії на літературну арену ХХІ-го віка, воплощену ним у многых шіковных бітангуськых романах: от «Злобным алюром пропорота нуч» до «Маятник судьбы», за проникновенну «Татуировку на души» современої руської поезії – «Туй быв Юра». .

Татуировка на душе
А на зимнем балу кружевным хрусталем
Ветер инеем руки деревьев сковал,
Сопки в белом плаще, и в распадке в пургу
Ели стройно укутались в теплом снегу.

 
Эти дочери-ели колымской метели
Своим шорохом мне колыбельные пели,
На душе год за годом оставили след,
Как на коже «тату» расцветает букет.



Михайил Чухран — Лавреат Премії 2010

Михайил Чухран — Лавреат Премії 2010

Дустав`им премію за вто, што вчув «няня», одверг куріня, взяв ся за перо, прикрыв ся поетичнов «гуньов» и «радійовков» и всі годы у русинськых «фіглях» пропагандовав здоровый образ живота сільськуй молодежи и столичным депутатам.

      Автобиографічноє
Коли я году мав дись три,
То цігаретлик взяв у зубы,
А няньо каже: - Ни кури!
Узяв римінь та убив-убив!
Пруйшли годы. Типир я п´ю,
Ни промину нієдну курву,
Паскудно лаю, карты б´ю,
Но тямлю няня - і ни курю...



Алексій Луговой - побідитиль он-лайн голосованя

Алексій Луговой - побідитиль он-лайн голосованя

Неофіціялни выборы Лавреата-2010 були проведені серед нащевникув нашого сайту. Алексій Євгенійович був отмічен спеціалнов грамотов МФ «Руськая премія» за то, , што ся родив на Подкарпатськуй Руси, выучив гімны 6 государств, айбо обстався руськым ай за великый вклад в сокотиня Руського світу и Руського языка на Пудкарпатськуй Руси и в Централнуй Европї.
.


Антируська награда 2010 - Гаті у солонині

Антируську награду 2010 - "Гаті у солонині"

Ирина Дмитровна Фаріон не достала! Хоть дякувучи свойому урокови украйинського языка у львовському діточому садикові № 67 і даякым пущеным у эфір перлам мала реальні шансы ся одзначити. Айбо дуже ся не хотыло ї сим знаменитым призом радовати... Одмітиме, што в політичнуй ситуації на Украйині и О.Тягнибок, и І.Вакарчук, и Б.Тарасюк помалы ся переонаджили просто в сторожовых русофобу...



Людмила Кудрявська — Лавреатка Премії 2009

Людмила Кудрявська — Лавреатка Премії 2009

Дустала`м премію за многогудню творчеську літературну і новинарську діятелность, за ліричні и философські, смішні и серйозну стихы и казкы в прозі для взрослых і дітей Подкарпатської Руси на руському языкови, за книгы "Буде літо", "В гостях у шашіка" и за розличні "Кучерикы", а также "За веселка", "Аура януара", "Укручованкы", "Рондо", "Природы ВЕРНИСАЖ", "Анданте вадь солотвинська осінь", выдані в послідні годы.

Кудрявчик "Серединный"
Между правдою и ложью
Выбор, видится, простой...
Отчего же середину
Называют "золотой"?


Роман Пищальник — Лавреат Премії 2009

Роман Пищальник — Лавреат Премії 2009

Дустав`им премію за чисту християнську новту його робут, за його руську віру, за книгу "Молитва Русина", за стихы "Муза – дар Божый" и "Письмо далекому Русину", выдані в "Антологійи днишньої русинської лїтературы" в 2009 годі.

ПИСЬМО ДАЛЕКОМУ РУСИНУ
Я уп'ю погарчик вина
За тебе, далекый Русине,
Черленого уп'ю, до дна
За жону, доньку авадь сына...
Далеко вд родної зимлі
Судьба тя заверла далеко –
На бузьковuм чорнuм крылі,
Забрала, испрятала. Де ты?
Карпаты ревуть за тобов
Пречистов слезов Синевіра.
У церкви, пуд старов горов,
За тебе узвідує віра...

 Што чиниш в далекых краях,
Як жиеш, ци тямиш, ош ко ты?
И журиться небо в плаях,
За тебе ся журять буркуты.
Тебе туй нико не забыв.
За тебе, далекый Русине.
Вернися й возьми из собов
Жону и доньку авадь сына.
Мы уп'еме в'едно вина
За нашу маймилу землицю...
Єдна вна на світі, єдна,
Усяды: и туй, й за границьов!


Антируська награда 2009 - Гаті у солонині

Антируську награду 2009 - "Гаті у солонині"

журі рішило не давати. Попри вто, што претенденту не хибіло, выразителных, истино силных русофобу найти сього года ся не вдало. Даже знамі лиця украйинської еліты не зруняются из высокым уровньом конкурса. За В.Ющенка май скоро мож указати як за украйинофоба: тулько сил приклав, абы напаскудити Утцюзнині, абы заставити Росію пустити всі нові газодувы пеле Украйины, мош уповісти, її касы, абы нич у жебы украйинцю не впало! Най за транзит платят ушилякым угро-фінам, німцям, болгарам, грекам! Быв такый ленінськый лозунг перед революційов: «Што май пулло, вто май ліпше!» Вун и про Б.Тарасюка, котрый май силно вдарив по украйинському газдованьови и іміджови, – пуд його кылавым рульованьом МИД незбайшливо уддав Румынийи міліярды кубометрув газа и тон нафты коло острова Змійиный. Знамый лідер майправых О.Тягнибок – гі видно, "обычный фашізм", "Украйина ueber alles". Бізуно, за вто, што у нього цімборами и руські нацболы. Иншакі кандидаты шора Н.Жулинського, І.Вакарчука & Co признані "технічнимы русофобами", котрі несут свуй тяжкый бірократськый криж...



Лавреатка Премії 2008 — Тамара Керча

Тамара Керча — Лавреатка Премії 2008

достала м премію за попрені фіґлі, веселі співанкы и фантастичні казкы, котрі написані смачной русинськой бисідой, за книги "Бобалькы из попрём" и "Было ци не было...", што вона не лем придумала и нам розказала айбо и намалёвала.

Кидь держава не йде до народа, народ йде до другої державы.

Депутат собі рад.

Давуть - бери, не давуть - пудмасти.

Екзістуву - значит жіву.

Чий хлїб їш, того и правду ріж.

Ко быв ого, тот став ого-го.

Печатаву долары США, Канады, Австралії и Украйины.

Патріотична
Упю собі, упю квасної водицї,
Такої не мавуть ани в Америцї!
Ой вы синї горы, Карпатськый муй краю,
Такої красоты неє ани в раю!

Послїдна співанка
Была я дївочка - перша удданиця!
А тепирь ми кажуть, же-м стара пяниця!

Бігала-м ид хлопцюм ци в хащу, ци в поле,
Дниська ледвы дрындам, бо ня всягды коле.

Ой любила-м хлопцю, а тепирька щи май!
Поцюлуву Митра, лем го, Йванку, тримай!.


Лавреатка Премії 2008 — Мiла Марышева

Мiла Марышева — Лавреатка Премії 2008

достала м премію за чистосердечні сентіменталні жуночі поезії, написані на бизьувнум руськум языку, за книги "Опеклина" и "Звізда над урвищим".

Словца не скажет в простоте
Из разговора

Сентиментальные стихи,
Неиронические строки,
-Кого вы можете спасти
В расцвет иронии жестокой?

Простое слово... Как вода,
Как неба край за кромкой леса...
Всего лишь капелька одна,
Чтоб исцелиться и воскреснуть!

Скала над тропкою моей!
Молчи. Не тронь. Смотри, как тесно!
О тень иронии твоей
Над облачком души небесной!

Бог с тобой, любимый! Бог с тобой!
Я тебя и вправду забываю
И уже не жду твоих звонков.
На монетках больше не гадаю.
Только иногда, лишь иногда
Ранней предрассветною зарёю
И пору возвращения из сна
Жалко, жалобно, как баба, вою.
Как простая баба, под распев
Слов тоскливых, как стенанья зверя,
Возвращаясь в явь моих потерь:
Что же ты со мной, любимый, сделал?
Не провожай меня, любимый.
Мой поезд. Мой туннель. Мой путь.
Не провожай меня, любимый,
Мне страшно на тебя взглянуть.
Я вижу свет - в конце туннеля.
Не вижу света - впереди.
И, оглянувшись, каменею,
Как та, что Бог не смог спасти.



Награда «Гаті в солонинї» - до колекції осадського шатя пана Міністра

Антируська награда 2008 - "Гаті у солонині"

Віктор Вовкун, Мінистр Културы и Туризму дустав им спеціалну награду «Гаті у солонині» за многорoчну плодотворну працю по погуршованю положеня руського языка в Украйинї и стараня по зменшуваню числа приїжжуючих сюда россійськых туристув.
Май булше знаменитыї культурныї цінностї пана Міністра посліднього року:
- запріщиня трансляції руських телеканалув по кабелнуй телевізії и приладжьованя глушиня шкодливых радійопередач на памнять о майліпшых роках студенуй войни...
- проголошеня украйинських співаків, співаючих руськи, локаями, а співаків, співаючих кембріджською англійчиною, героями...
- присвоєня руському языку спеціалного термину Міністра културы - "псячя мова" ай уведеня сього выразу у норму державного украйинського языка. Маємо дакотрі основаня припущати, што скоро Міністром буде запріщено публиковати и читати в оригіналу твори Т.Г.Шевченко, локайськи написанї великым Кобзарьом на псячуй мовї.


Иван Поп — Лавреат Премії 2007

Иван Поп — Лавреат Премії 2007

достав премію за ядерну публицістичну «образову ґалерію» бывателюв віртуалной Пудкарпатськой Руси, за незломный боёвый дух, котрый му дозволив задумати и створити історичну и політичну бомбу – «Энциклопедию Подкарпатской Руси».

И.Поп - наш первый «prisrefusee», уд премії ся удказав: «Я кабінетный научник и не потребую быти всягде рекламованый...» Мы, вшакже, вузнали, же така оцїна самого себе из реалностёв ся не злажує, ани не удвітує ёго подїлови на майновшуй русинськуй історії и літературї Пудкарпатськой Руси. Иван Иванович – завзятый и ущипливый політичный борець, вузброєный острым, яко брытва руськым языком, у чум полегкы пересвідчит ся каждый, кедь лем прочитат истворені ним курті начеркы портретув: «...Дісціплинованый и правовірный доцент-марксіста у минуту конаня комуністичного режіма раз-нараз оберне ся на проводного украинського націоналісту...»


Иван Ситар — Лавреат Премії 2007

Иван Ситар — Лавреат Премії 2007

достав премію за сокотливоє, но и смілоє покушеня ся пересадити поезію Серґея Єсенина на родну землю Пудкарпатськой Руси. Десь-колись Ивана Дмитровича пуддюґли: «Што лем фурт бубнуєш за своє русинство? Ануж, ци погадав бы-сь собі, же-сь годен потовмачити Єсенина по русинськы?» Сесе засягло до живого, и вун имив ся до верша «Ты жива ль ещё, моя старушка?» и потовмачив «Ци живі'сьте, мої любі мамко?» Як и руськый поет, Иван Ситарь вручат верш селянцї Аннї Василёвнї – своюй матери, што чекат сына вернути ся домую...

Не жалею, не зову, не плачу

Не бануву, не реву, не кличу,
Вік мине, як з яблонь білий дым.
Старость зогне д' земли мої плечі,
Нигда вже не буду молодым.

Вже не так ми легко є на сирцю.
Осінь го кинула холодком,
И в краї березового ситцю
Не кортить ня бігти босяком.

Дух вандровань, ты ми вже не милый,
Не розкриваш ты половінь уст.
Де ся діли молодость і сила,
Блиск очей і повінь добрых чуств.

І все менше в мене забаганок,
Ци я жив? Ци то лиш были сны?
Так гібим в яри десь понад рано
На ружовому пробіг кони.

Листя мідь упасти мусить з клена,
Кто ся родив - тот дочекать смерти,
Будь навхтема ты благословенно,
Што прийшло одцвісти і умерти.



Фелiкс Кривiн — Лавреат Премії 2006

Фелiкс Кривiн — Лавреат Премії 2006

дустав`им премію за то, же уд року 1955 по 1998 жив в Ужгородї и туй такоооє вучинив... а щи за ёго бесїды из пустынёв Неґев, за сентіменты и споминкы о Пудкарпатськуй Руси у повіданях, куртых діалоґах, стисканях и вершах.

НЕОБЫВАНЫЙ ОСТРОВ. Главы из повісти "Пустыня сказала": «...Поповідам ти, пустынё, за маленькый варош на маленькуй ріцї, до котрой накрышили маленькых необываных островув. Ріка їх сануючи убтїкала, обы ся, варуй Боже, не втопили, хоть там и плытка вода. Надовколы зеленый варош, ци то зоступав из гор, ци ипен спинав ся горі, айбо так помалючкы, же видїло ся, гибы стояв фурт на містї. А быв там єден маленькый островик, акурат просто дома, што ся кличе Рафанда...-Красноє имня, -повіла пустыня.-Я бы такоє любила.Пустыня Рафанда. Красно, што? - Прошу тя, не скач ми до бесїды...»

СТИСКАНЯ великых дїл до мацїцькых.

Стисканя байкы: Ворона закракала на вшиток воронячый ґаґор. Сыр вупав, а лишка го сцибрила. Де ю теперь найдеш? Напий ся за сыром воды. Што булше папулю ростваряш, то булше пропустиш.

Стисканя романа "Анна Каренина": - Анцё, поїзд!..


Василь Матола — Лавреат Премії 2006

Василь Матола — Лавреат Премії 2006

дустав`им премію за вірность русинському языку и русинськуй утцюзнині, за книгу "Русиньска молитва", за "Русиньску загадку", за поезії и прозу послїдных рокув.

Русинська загадка для діточок
Што такоє – на стовпі „Галя” ?
Угадай, брате муй, українцю.
Што такоє – у креденцу анцуг ?
Удагай, заклятый ты німцю.
Што такоє – шандарь і пендрик ?
Угадай ты, піченый мадяре.
Што такоє малинький погарчик ?
Угадай ты, мацкалю Іване.
Де в Мукачові „Красна голка” ?
Най угадать словак і чех,
А поляк най мені отвітіть
Ко такий є Валенса Лех ?

 
Де ся діла румуне границя,
Што із Луга тече у Бичків?
Презідент із якої Державы
На Говерлі пуд корча сів ?
Ко вгадав, тот зо мнов щи ся бавіть,
Ко не знає - русина йзів! …

26 Марта
Русины, руські і словаки,
Румуны, ромы, мадяри і німці
На 100% нись мы українці!



Владимир Бедзир — Лавреат Премії 2005

Владимир Бедзир — Лавреат Премії 2005

дустав`им премію за хімерну гунцутську прозу перелома тысячолїтий: повістї "Буг ни фраїр", "Маэстро", театралный роман "Дабл-ю авать Двойник", повіданя "Самурай", "Джин", "Робиме Голівуд", "Свиня", "Херувимчикы".

Болт. Нові Русы - портреты из повісти "Буг ни фраїр".

"...Сан Саныч Уболтаєв, циже Болт, сидїв понад водов и помывав фляшкы, фурт поправляючи сунучі ся долу окулярї. Сконцентровано наповняв кажду – буль-буль-буль – никав, як фляшка захлыцкує ся, пак вупорожняв из неї воду, назад внимаючи тоту дивоту,што шавкає воздухом. Як людство доцабало до вунайденя скла, вун нияк раз не капчав. Акурат саму тоту метаморфозу, коли пісок, что скрипит пуд ногами, раз оберне ся на прозрачноє скло. Алем як ото, же прозрачноє, ге?.. "



Иван Петровцiй — Лавреат Премії 2005

Иван Петровцiй — Лавреат Премії 2005

дустав`им премію за шибанські коломыйкы и ліричні русинські піснї-співанкы: "Наші співанкы" (1996), "Наші и нинаші співанкы" (1999), "Битангіські співанкы. Русинськый ерос" (2001), "Послїднї співанкы"(2003).

Молодому русинови
Ни сперед кым ни будеш ся вгыбати,
Ни уллєш свої силы в пустоту,
Кить ись валовшен до динця спuзнати
Народа свого силу й красоту.

Коломыйкы
Пізно м сночи вичиряла,
Вдавила ня лашка,
Кой узнала м, ош милому
Дала цїмборашка

Прiзiдентом на пiвставкы
Хожу голый, хожу босый,
Голонный, нимытый...
Возьму голову у рукы –
Що мiнi робити?!..
Голодранцi и засранцi
Вчорашньым моментом,
Иннись усьi - комерсанты,
Авать - прiзiденты.






Украинский портАл

Bestseller - лучшая литература современности!

Израильский портал НАРОД

Единая Русь

Rambler's Top100


Голосованя
Выборы Лауреатов 2017

Олег Махнёв
Ира Мадрига
Ира Ковалева
Вал.Разгулов
Ген.Лукиныхь
Мари.Лявинец
Алекс.Хуст
*Юрий Томан
*М.Митровка
*М.Чикивдя