Лауреат«Русской премии 2015»

Най у Вас буде:
Повна хижа Любови!
Вада - дурноє...

***

Любов невірна:
Усе душу упалить...
Гадкуй!.. Не гріхуй...

***

Зимов студенов:
серце заледеніло...
в снігах зневіри...

***

Зопри лем лабу...
На путьови дурному,
гріхи ся прячуть...

***

Слиза дівоча,
упала ми на совість...
серце упекла...

***

Прихлепталася...
Полюбилася дівці-
збряга няньова...

***

Взяла зирькало:
п'ишла миригувато...
брови полоти...

***

Пот'ик рве берег:
шіковно біжить-реве!
Час ся пилнує...

***

Ластівка в небі,
дзьобнула чорну хмару...
дощ ся указав...

***

Місяць сріберний,
скачулявся по хащи.
Приляг... Спочивать...

***

Солодков слизов,
босонога береза...
Напойила ня...

****

Ізясь у керті,
віхор ружу убнимать...
павук ся спудив...

***

Хмара осені,
гойдаться на бігарях...
старої вільхи.

Ціпок танцював,
по дівочів гузици-
гріхи зботкував...

***

Котіш ся спудив!
Жона го з бовта тірять...
К'инь ся уцірять...

***

Ко то наробив?!
Розбив серце милої...
То ШОПІНГ дурний...

***

Лінюх-бендебух...
Позирай, як ся мучить!
Бо воздух дручать...

***

Держить у жебі,
французський плащ-веселий...
ізясь вадаска...

***

Живоє пиво...
Кидь погар за погаром -
Копоня крива...

***

О!.. Нальогався...
І п'ишов хіп-хопити:
в посок вхопити...

***

Йой! Потовстіла!
Упила і поїла-
празник черева...

***

П'ишов у будар...
А п'яний, п'яний фатів!
Забов, шо хотів...

***

Поштарь поковтав:
мені, в мою капуру-
пес двирі удкрив...

***

П'ишла в Африку!
На банані ся сховзла...
упала собов...

***

Не дурій, дівко:
тягни мотуз, дурнинька-
за єден кониць...

***

Місяць із неба,
на зимлю срібло миче...
В корчму ня кличе...

Стихи. Стихы.

ЛАБИРИНТ..

Заблудилось сердце,
В лабиринте грез...
Лает у забора,
Старый-глупый пес.
По душе гуляют,
Грусть, тоска, печаль...
Ночь на землю бросила,
Черную вуаль.

Как звезды упавшей,
Исчезает след.
Так любви пропавшей,
В лабиринте нет.
Эх! Скрипит, резвится...
С ветерком, мороз.
Лает у забора,
Старый-глупый пес.

***

Уймись, седая,
Что годы?
Это только волосы,
Усыпаны мудреным серебром.
Бери бокал,
И к пламени свечи,
Преподнеси его...
С веселым-молодым вином.
Да пей же, пей
Как все грешила...
Ты в юности своей.
Как все,
К любви спешила...
И мне налей.

***

В плен дивных грез,
Отдавшись доверчиво.
Пьет дева виски:
Ей делать нечего...
Все что-то не так,
Все что-то не ладится.
Любовь живет в сердце,
А грусть не кончается...

***

Сипле небо сріблом
На вечірньий вариш.
Латорицьов плавле
Місяць золотий.
Над старим Мукачевом
Звіздяним монистом
Махать моїв дівці
Ангелик малий.

У своїв молитві
Я просив малого:
Вирсь лем ми, будь добрий,
Май файну звізду.
Чекать ня цімборка-
В оболок позирать.
Ци м збрехав їв вчора?..
Ци уже іду?

Обіцяв им сужен'ив?
Што звізду їв здойму.
Но, та де до неба?
Лазиво найти...
Вирсь ми ту-май файну,
Із твого мониста.
Шо сь їв перше махав,
Бо вже треба йти.

Най їв файно світить,
Та звізда сріберна.
Дівці на сиринчу-
На красну судьбу.
А кить то не мож,
І кить то так треба.
Най їв світить з неба...
Но, та я вже йду.

***

Йой, яка т(и) файна,
У сьому вігані.
Майже ся пилнуєш,
Ізясь на свідання.
Уже анде йде,
В руках має ружі.
Як коршун летить,
Бо любить тя дуже. Не гойкай на нього,
Не мож так робити...
Увидить, яка т(и),
Не буде любити.
До другої п'иде,
Покладе їв майку.
Тобі на капуру,
Завісить куфайку.

***

Подякуй му файно,
Клич го до хижі.
Сядь коло нього,
На лавици ближе.
Не слухай цімборку,
Не б'ийся любити.
Не дай собі, дівко,
Життя погубити.

***

Кить будеш до церкви,
Ходити, як люди.
Не лишить тя Бог-
Сиринча ти буде...
Тот, чорний бетяр,
Шо носить ти ружі.
Буде ти вірним-
Суженим мужом.

ТРЕТИЙ.

ПРИПЕВ

Два бокала, да до края,
Да наполнены вином.
За тебя я пью, хмельная,
Не жалея ни о чем.
Рядом друг сидит неверный,
Он не весел, он грустит.
Знает он, что он не первый,
Пусть не пьет, пусть Бог простит.

Поднимай бокал с веселым
Да рубиновым вином.
Прогоню его из дома,
И останемся вдвоем.
Пусть завидует мне парень,
Пусть ты нравишься ему.
Не отдам тебя другому,
Даже другу моему.