Юрій Маслiєв — Лавреат Премії 2010
Дустав`им премію за романтичну ідею о вертаню руської Білої Гвардії на літературну арену ХХІ-го віка, воплощену ним у многых шіковных бітангуськых романах: от «Злобным алюром пропорота нуч» до «Маятник судьбы», за проникновенну «Татуировку на души» современої руської поезії – «Туй быв Юра». .
Татуировка на душе |
|
Михайил Чухран — Лавреат Премії 2010
Дустав`им премію за вто, што вчув «няня», одверг куріня, взяв ся за перо, прикрыв ся поетичнов «гуньов» и «радійовков» и всі годы у русинськых «фіглях» пропагандовав здоровый образ живота сільськуй молодежи и столичным депутатам.
Автобиографічноє
Коли я году мав дись три,
То цігаретлик взяв у зубы,
А няньо каже: - Ни кури!
Узяв римінь та убив-убив!
Пруйшли годы. Типир я п´ю,
Ни промину нієдну курву,
Паскудно лаю, карты б´ю,
Но тямлю няня - і ни курю...
Алексій Луговой - побідитиль он-лайн голосованя
Неофіціялни выборы Лавреата-2010 були проведені серед нащевникув нашого сайту. Алексій Євгенійович був отмічен спеціалнов грамотов МФ «Руськая премія» за то, , што ся родив на Подкарпатськуй Руси, выучив гімны 6 государств, айбо обстався руськым ай за великый вклад в сокотиня Руського світу и Руського языка на Пудкарпатськуй Руси и в Централнуй Европї.
.
Антируську награду 2010 - "Гаті у солонині"
Ирина Дмитровна Фаріон не достала! Хоть дякувучи свойому урокови украйинського языка у львовському діточому садикові № 67 і даякым пущеным у эфір перлам мала реальні шансы ся одзначити. Айбо дуже ся не хотыло ї сим знаменитым призом радовати... Одмітиме, што в політичнуй ситуації на Украйині и О.Тягнибок, и І.Вакарчук, и Б.Тарасюк помалы ся переонаджили просто в сторожовых русофобу...
Людмила Кудрявська — Лавреатка Премії 2009
Дустала`м премію за многогудню творчеську літературну і новинарську діятелность, за ліричні и философські, смішні и серйозну стихы и казкы в прозі для взрослых і дітей Подкарпатської Руси на руському языкови, за книгы "Буде літо", "В гостях у шашіка" и за розличні "Кучерикы", а также "За веселка", "Аура януара", "Укручованкы", "Рондо", "Природы ВЕРНИСАЖ", "Анданте вадь солотвинська осінь", выдані в послідні годы.
Кудрявчик "Серединный"
Между правдою и ложью
Выбор, видится, простой...
Отчего же середину
Называют "золотой"?
Роман Пищальник — Лавреат Премії 2009
Дустав`им премію за чисту християнську новту його робут, за його руську віру, за книгу "Молитва Русина", за стихы "Муза – дар Божый" и "Письмо далекому Русину", выдані в "Антологійи днишньої русинської лїтературы" в 2009 годі.
ПИСЬМО ДАЛЕКОМУ РУСИНУ |
Што чиниш в далекых краях, |
Антируську награду 2009 - "Гаті у солонині"
журі рішило не давати. Попри вто, што претенденту не хибіло, выразителных, истино силных русофобу найти сього года ся не вдало. Даже знамі лиця украйинської еліты не зруняются из высокым уровньом конкурса. За В.Ющенка май скоро мож указати як за украйинофоба: тулько сил приклав, абы напаскудити Утцюзнині, абы заставити Росію пустити всі нові газодувы пеле Украйины, мош уповісти, її касы, абы нич у жебы украйинцю не впало! Най за транзит платят ушилякым угро-фінам, німцям, болгарам, грекам! Быв такый ленінськый лозунг перед революційов: «Што май пулло, вто май ліпше!» Вун и про Б.Тарасюка, котрый май силно вдарив по украйинському газдованьови и іміджови, – пуд його кылавым рульованьом МИД незбайшливо уддав Румынийи міліярды кубометрув газа и тон нафты коло острова Змійиный. Знамый лідер майправых О.Тягнибок – гі видно, "обычный фашізм", "Украйина ueber alles". Бізуно, за вто, што у нього цімборами и руські нацболы. Иншакі кандидаты шора Н.Жулинського, І.Вакарчука & Co признані "технічнимы русофобами", котрі несут свуй тяжкый бірократськый криж...
Тамара Керча — Лавреатка Премії 2008
достала м премію за попрені фіґлі, веселі співанкы и фантастичні казкы, котрі написані смачной русинськой бисідой, за книги "Бобалькы из попрём" и "Было ци не было...", што вона не лем придумала и нам розказала айбо и намалёвала.
Кидь держава не йде до народа, народ йде до другої державы. Депутат собі рад. Давуть - бери, не давуть - пудмасти. Екзістуву - значит жіву. Чий хлїб їш, того и правду ріж. Ко быв ого, тот став ого-го. Печатаву долары США, Канады, Австралії и Украйины. |
Патріотична Послїдна співанка Бігала-м ид хлопцюм ци в хащу, ци в поле, Ой любила-м хлопцю, а тепирька щи май! |
Мiла Марышева — Лавреатка Премії 2008
достала м премію за чистосердечні сентіменталні жуночі поезії, написані на бизьувнум руськум языку, за книги "Опеклина" и "Звізда над урвищим".
Словца не скажет в простоте Сентиментальные стихи, |
Бог с тобой, любимый! Бог с тобой! |
Антируська награда 2008 - "Гаті у солонині"
Віктор Вовкун, Мінистр Културы и Туризму дустав им спеціалну награду «Гаті у солонині» за многорoчну плодотворну працю по погуршованю положеня руського языка в Украйинї и стараня по зменшуваню числа приїжжуючих сюда россійськых туристув.
Май булше знаменитыї культурныї цінностї пана Міністра посліднього року:
- запріщиня трансляції руських телеканалув по кабелнуй телевізії и приладжьованя глушиня шкодливых радійопередач на памнять о майліпшых роках студенуй войни...
- проголошеня украйинських співаків, співаючих руськи, локаями, а співаків, співаючих кембріджською англійчиною, героями...
- присвоєня руському языку спеціалного термину Міністра културы - "псячя мова" ай уведеня сього выразу у норму державного украйинського языка. Маємо дакотрі основаня припущати, што скоро Міністром буде запріщено публиковати и читати в оригіналу твори Т.Г.Шевченко, локайськи написанї великым Кобзарьом на псячуй мовї.
Иван Поп — Лавреат Премії 2007
достав премію за ядерну публицістичну «образову ґалерію» бывателюв віртуалной Пудкарпатськой Руси, за незломный боёвый дух, котрый му дозволив задумати и створити історичну и політичну бомбу – «Энциклопедию Подкарпатской Руси».
И.Поп - наш первый «prisrefusee», уд премії ся удказав: «Я кабінетный научник и не потребую быти всягде рекламованый...» Мы, вшакже, вузнали, же така оцїна самого себе из реалностёв ся не злажує, ани не удвітує ёго подїлови на майновшуй русинськуй історії и літературї Пудкарпатськой Руси. Иван Иванович – завзятый и ущипливый політичный борець, вузброєный острым, яко брытва руськым языком, у чум полегкы пересвідчит ся каждый, кедь лем прочитат истворені ним курті начеркы портретув: «...Дісціплинованый и правовірный доцент-марксіста у минуту конаня комуністичного режіма раз-нараз оберне ся на проводного украинського націоналісту...»
Иван Ситар — Лавреат Премії 2007
достав премію за сокотливоє, но и смілоє покушеня ся пересадити поезію Серґея Єсенина на родну землю Пудкарпатськой Руси. Десь-колись Ивана Дмитровича пуддюґли: «Што лем фурт бубнуєш за своє русинство? Ануж, ци погадав бы-сь собі, же-сь годен потовмачити Єсенина по русинськы?» Сесе засягло до живого, и вун имив ся до верша «Ты жива ль ещё, моя старушка?» и потовмачив «Ци живі'сьте, мої любі мамко?» Як и руськый поет, Иван Ситарь вручат верш селянцї Аннї Василёвнї – своюй матери, што чекат сына вернути ся домую...
Не жалею, не зову, не плачу Не бануву, не реву, не кличу, Вже не так ми легко є на сирцю. |
Дух вандровань, ты ми вже не милый, І все менше в мене забаганок, Листя мідь упасти мусить з клена, |
Фелiкс Кривiн — Лавреат Премії 2006
дустав`им премію за то, же уд року 1955 по 1998 жив в Ужгородї и туй такоооє вучинив... а щи за ёго бесїды из пустынёв Неґев, за сентіменты и споминкы о Пудкарпатськуй Руси у повіданях, куртых діалоґах, стисканях и вершах.
НЕОБЫВАНЫЙ ОСТРОВ. Главы из повісти "Пустыня сказала": «...Поповідам ти, пустынё, за маленькый варош на маленькуй ріцї, до котрой накрышили маленькых необываных островув. Ріка їх сануючи убтїкала, обы ся, варуй Боже, не втопили, хоть там и плытка вода. Надовколы зеленый варош, ци то зоступав из гор, ци ипен спинав ся горі, айбо так помалючкы, же видїло ся, гибы стояв фурт на містї. А быв там єден маленькый островик, акурат просто дома, што ся кличе Рафанда...-Красноє имня, -повіла пустыня.-Я бы такоє любила.Пустыня Рафанда. Красно, што? - Прошу тя, не скач ми до бесїды...»
СТИСКАНЯ великых дїл до мацїцькых.
Стисканя байкы: Ворона закракала на вшиток воронячый ґаґор. Сыр вупав, а лишка го сцибрила. Де ю теперь найдеш? Напий ся за сыром воды. Што булше папулю ростваряш, то булше пропустиш.
Стисканя романа "Анна Каренина": - Анцё, поїзд!..
Василь Матола — Лавреат Премії 2006
дустав`им премію за вірность русинському языку и русинськуй утцюзнині, за книгу "Русиньска молитва", за "Русиньску загадку", за поезії и прозу послїдных рокув.
Русинська загадка для діточок |
26 Марта |
Владимир Бедзир — Лавреат Премії 2005
дустав`им премію за хімерну гунцутську прозу перелома тысячолїтий: повістї "Буг ни фраїр", "Маэстро", театралный роман "Дабл-ю авать Двойник", повіданя "Самурай", "Джин", "Робиме Голівуд", "Свиня", "Херувимчикы".
Болт. Нові Русы - портреты из повісти "Буг ни фраїр".
"...Сан Саныч Уболтаєв, циже Болт, сидїв понад водов и помывав фляшкы, фурт поправляючи сунучі ся долу окулярї. Сконцентровано наповняв кажду – буль-буль-буль – никав, як фляшка захлыцкує ся, пак вупорожняв из неї воду, назад внимаючи тоту дивоту,што шавкає воздухом. Як людство доцабало до вунайденя скла, вун нияк раз не капчав. Акурат саму тоту метаморфозу, коли пісок, что скрипит пуд ногами, раз оберне ся на прозрачноє скло. Алем як ото, же прозрачноє, ге?.. "
Иван Петровцiй — Лавреат Премії 2005
дустав`им премію за шибанські коломыйкы и ліричні русинські піснї-співанкы: "Наші співанкы" (1996), "Наші и нинаші співанкы" (1999), "Битангіські співанкы. Русинськый ерос" (2001), "Послїднї співанкы"(2003).
Молодому русинови |
Прiзiдентом на пiвставкы |