|
|
Лавреат «Руської Премійи 2010»
Михайил Чухран
Дустав`им премію за вто, што вчув «няня», одверг куріня, взяв ся за перо, прикрыв ся поетичнов «гуньов» и «радійовков» и всі годы у русинськых «фіглях» пропагандовав здоровый образ живота сільськуй молодежи и столичным депутатам.
Автобиографічноє
Коли я году мав дись три,
То цігаретлик взяв у зубы,
А няньо каже: - Ни кури!
Узяв римінь та убив-убив!
Пруйшли годы. Типир я п´ю,
Ни промину нієдну курву,
Паскудно лаю, карты б´ю,
Но тямлю няня - і ни курю...
Примечания
*«няньо» - папа,
*«гуня» - овечий полушубок,
*«радиовка» (шумлыйдер) - модный писательский берет,
*«фигли» - шутки,
*«курва» - женщина легкого поведения
|
Биография
Стихи
Русинські фіглі
Меню от Михаила Чухрана. Юмористический проект "Білий чупакабра"
Михаил Михайлович ЧУХРАН родился 23 ноября 1954 года в славном историческом селе Королево, Виноградовского района на Подкарпатье. Его родители: отец – машинист-железнодорожник, мама – библиотекарь. C детства любил возится на железной дороге (ездить на паровозе отца) и читать книги. Закончил среднюю школу в Королеве и после поступил на химический факультет Ужгородского университета. Диплом защитил в1976 году. Работал два года во Львове по специальности в «почтовом ящике». Там кололи его галицкими шприцами, чтобы стал украинцем. Ничего не вышло. Был русином и остался русином. Женился на хустянке. Переселился жить в Хуст и дальше работал в «почтовом ящике». Отец двоих прекрасных сыновей. Отслужил два года в Вооруженных Силах СССР старшим лейтенантом. Шесть лет работал в Хустском карьере начальником дробильного цеха. Во время развала Союза путешествовал по Венгрии, Чехии, России, Румынии, Польше, Югославии. После, с 1996 года работал в ”Укртелекоме” (Хуст). Теперь работает в Виноградовской телерадиокомпании ”Виноградов-ТВ”, где кроме технической службы ведет творческую работу как автор, ведущий и участник программ “Фіґлі тыжня”, “Наша бесіда”, “Сріберні струны”.
Публикует свои русинские стихи в газетах “РІО”, “Старый
замок”, “Спорт-тайм”, “Подкарпатськый
русин”, “Нарцисова
долина”, в чешском
журнале “Порогы”. Выпустил книжку “Про мене, про нас и про вас”. Его стихи включены в сборники “Карпатськый блудослов”, “Антологія днешньої русинської литературы”. Выпустил аудиокнигу (в соавторстве с П.Чучкой Младшим) “Из центра Європы”. Его стихи фигурируют на сайтах Интернета “Карпатська колиба”, “Хустські фіґлі”. Декламаторы стихов М.Чухрана занимают первые места на республиканских конкурсах.
Его стихи звучат в Польше, Венгрии, Чехии, Словакии, России,
США, Канаде, Аргентине, Японии, Греции, Португалии, Испании,
Ирландии, Италии, Швейцарии, Германии, Англии, Литве.
В общественной работе занимает важное место заместителя головы Виноградовского научно-культурологического общества им. А. Духновича.
|
Лавреат 2010
Презентация детской книги "Потятко"
На передовом фронте
борьбы с табаком и водкой
|
|
|
Стихи. |
Про Мiшку
Мишка косолапый
По лесу идет,
Шишки собирает,
Песенку поет;
Вдруг упала шишка
Прямо Мишке в лоб-
Мишка рассердился
И ногою топ!
Мішка чеператий
Хащу стереже,
Ходит си та співат
(Упивший уже)
Раз упала шишка
Прямо на чоло!
Ун топанком дупнув,
Но не помогло.
Впала друга, тритя.
Ще єдна летит…
Шишками побита
Голова болит.
Мішка вже сердитий,
З рота - чорний мат,
А шишкы изгорі
Так ги град летят.
Ун ногами гупат,
Аж подер штаны,
Но не догадався
Уйти з-пуд сосны.
Мішко! Так ти й треба -
Білок не сміхуй!
Пуд сосну не пішай,
Не показуй хвуст!
Ходят жоны и дiвкы
Ходят жоны и дівкы
Нині зажурині:
Пуд очима — синякы,
А носы — чиллині.
Голова в усіх болит,
Плюют на роботу,
Як беременных тошнит
И тягне на рвоту.
Руки страшно ся трясут,
Крутится в копоні,
И студену воду п’ют
Буквально, як коні.
З рота тягне перегар
Гурше уд цибулі,
А у деяких — кошмар—
На чолови гулі.
Вчора бов и сміх и гріх,
Тото ціла повість;
За вчорашній динь усіх
Дуже грызе совість.
Всіх бы до монастиря
Ныні дати варто!
Чорний динь календаря —
Девятоє марта…
Жовтий сніг
Кругом пошты жовтий сніг —
Што за чудасія?
Кось покрасив “го насміх,
Ци сам ся насіяв?
Або, може, НЛО
Зробило посадку?
Жовтий слід оно могло
Лишити на згадку.
Ситуація тяжка
У світі ся діє —
Екологія така,
Што й сніг ся жовтіє?
Може, сам я захворів,
Напала горячка?
И не сніг то пожовтів,
А в мене жовтячка?
Може “го принесло нам
Вітром из Китаю?
Кажут, жовтоє всьо там,
Короче, не знаю.
Люде добрі, поясніт,
Аж бы-сьте хотіли —
Чого туйка жовтий сніг,
Коли кругом білий?
Чого п’яні як идут
Из кафе ци з бовта,
То за ними вшитка путь
На два бокы жовта?
И як скоро навесні
Чорт зиму ухопит,
Де ся діне жовтий сніг,
Коли ся розтопит?
Бо я чув такі плетькы
Про наукы диво —
Консервуют “го в бочкы,
А пак варят пиво!
Не п’ю!
Восени захолоділо,
Не як у маю,
Но спиртним не грію тіло,
Нич не п’ю!
Не балдію, не гуляю,
Просто так жию,
Жон чужих не заціпляю,
Бо не п’ю!
Вшиткі свальбы и гостины
Так, як солов’ю —
Промыкаю доста слины,
Но — не п’ю!
Всі до корчмы носят гроші,
Я же — у сім’ю;
Майпорядний, майхороший,
Я — не п’ю.
Кум на мене пре, як трактор:
— Не упознаю!
Я ж додержую характер
И — не п’ю.
Вже з газеты приходили
Брати интерв’ю:
— Удкі маєте вы силы
Нa тото «не п’ю»?
Ще поселят вас живого
Ангелы в раю,
Так додержуєте строго
Правило «не п’ю»?
У алфавіті послідні
Буквы «Я» тай «Ю»…
Дуже мало, котрі згідні
З правилом «не п’ю»!
— Я не хворий, не суботник,
Чесно признаю,
Мало-м упити охотник,
Но — не п’ю
Коли їду из машинов —
Ще ся з нив уб’ю,
То єдинов є причинов,
Што не п’ю.
Та з п’яницями ще буду
У однум строю,
Зразу правило забуду
Про «не п’ю»!
И душі и серцю скучно,
Также и х..,
Йсе доказано научно —
Кидь не п’ю.
Та поламлеся жилізо,
Слово вам даю —
Наливайте кулько влізе,
Вшитко п’ю!
Из пшениці або з цукру,
Аж бы з мелаю;
Й магазинну радо прумкну,
Й «просту» п’ю.
Доста было з капучіно,
Доста з кавию,
Стане море по коліно,
Як зап’ю.
Фіглі жонам я розкажу
Типа «Ай лав ю»,
А потому тихо ляжу
Баюшки-баю;
Знову буду з колективом,
А не на краю…
Люди! Дайте кружку з пивом! |
«У Лукоморья дуб зеленый…»
Горі болотом дуб зеленый,
Ланцом обвитый золотым,
И динь и нуч мацур ученый
Самый там лізат,ні за кым.
Направо цабле-штось
моркоче,
Направо цабле-морконит,
Біда го знає, што ун хоче,
Чого заязаний сидит!
Усяка вокул там нєвоя,
Де лиш такоє ся й найшло-
З воды уходит тридцять троє
(Ни знати, кулько їх зайшло?)
Дурный Іван за вовком втіче-
Тот Марю, царську доч, везе;
Кощей кустлявый гроші лічит,
А їх инфляція грызе,
На путь звірі наклали дикі,
Та так,што щи ни відів світ...
Якась там хыжка нивелика,
Пудперта коликом, стоит.
Закрыті окна,двирі глухо,
Кругом фляшкы пусті лежат...
Ба чым туй пахне?
Руськым духом?
Туй, значит, палинку варят.
Ймив босорканю я псовати:-
Чого ж отрову ты женеш?!
Она ми каже:
— На зарплату
И в казці вже ни проживеш!
Про яйця
Прилетіло из неба яйце
Та паскудно ня гупнуло
в груди!
Впав, ги снуп,
і поблідло лице...
Што зо мнов учинили
злі люди!
Адські мукы терпів уд яйця,
Што у мене злодійськьі ся
верло,
Недалеко уже й до кунця,
Темно в очох и дыхания
сперло.
Бє у мозок майсильно,
чим спирт,
Я вже нигда не буду
здоровый;
У Кощея Бессмертного
смирть
Тоже спрятана была
в яйцьови.
Много капельниць
я схосновав,
Через тыждинь
засербав лиш супу;
З коштурами
на ногы устав,
Дохторы вже оформили
группу.
Вже до смерти не йзім
я омлет,
Рокот-крумплі и ратоту тоже;
З холодильника увержу гет
Што лиш мало на яйця
похоже.
Левеш курячий уллю я вон,
(Бо з яиць ся улуплюют кури!)
Вер бы й криймеші
через балкон
Майонез бы за ними
ак шпурив.
Вы до мене не йдіт
из яйцьми!
Вас до хижі из ними
не пущу — Кидь сьірі
— то притрощу дверьми,
А варині — узьму та облущу.
Терористи мині не страшні,
Я послав бы
й Бен Ладена матом,
Годні бомбы метати мині,
Лиш бы яйця
не сміли метати!
Пioнерськi правила
Вчив вожатий молодий
Нас у лагері порядка:
— Хочеш какати — іди
Чим майдале уд палаткы.
Так роби, як пудростеш,
И життя си не угробиш —
Не кради — там, де живеш,
Не шорися — там, де робиш».
И коли я пудростав,
Знав йсі нормы уважати,
Но коли великий став,
Так, ги піонервожатий,
Став си глядати біду,
Гордо думав: —
«Не пропаду,
Кидь на собі доведу,
Што учили нас неправду.»
Айбо вшитко-м помішав:
На Ріці палатку свиснув,
На роботу ся насрав,
И сусідочку потиснув.
И тяжкі настали дні-
На души й на серцю мерзко,
Што-сь ся лагерь снив міні,
Айбо вже не піонерський...
Не пий!
Я платив юй кийзлики
Плюс пивця,
Вижу — в ниї кислинький
Вид лиця.
Но за децу палинки
И плюс сок,
Дала кучерявенький
Волосок.
За коньяк «три зірочки»
И халву
До самої дірочки
Я ся рву.
Так ся мы нагостили
(Бов и ром);
Робиме на постели
Сексодром.
Розпалена ласками
Шепче: «Я люблю!»
Айбо я, нахрясканий,
Ляг та сплю.
Гурько засміялася
— Ха-ха-ха!
Бо не дочекалася
До гріха.
Из жони и з п’яної
Діло є,
З простої ци з панії —
Все дає.
Но кидь ллєся ріками
Алкоголь,
Брати її нікому,
Толку — ноль!
Гріх не зважат ангели
На вазі…
Хлопці! Будьте даколи
Тверезі! |
|
|
Русинські фіглі |
Леквар
В дїтинстві леквар на дворі
Из слив варили;
Як шаркань, дым летів горі
Двадцятикрылый.
В котлі кыпіло, як смола
У пеклі всподі,
А я крав леквар из котла,
Малинький злодій.
Спекло и губы и язык,
Бов слід на носі;
Но на солодкоє-м привык
И люблю й досі.
Як ня за хыбу йсю малу
Узьмут до пекла,
То вержут, видко, не в смолу,
Майскоро – в леквар!
Воробкы
................................
Литят по небу воробкы
И видят они з неба,
Што идучи попри рікы,
Я утяг булку з жеба,
Мащену лекваром из слив -
Ни з ківія, ни з мангы..
Ни знаю, чим ся полюбив
Муй бутерброд бітангам?!
Бо маймалинький воробок
(Началник над тов бандов)
Так запалився уд булок,
Ги бык челленов ряндов.
Чірікнув другым: -Уперед!
На булочку – в атаку!
Обсіли ня, ги осы мед,
Або - ги мухы каку !
Напали, булку рвут из рук
Без совісти и ганьбы,
Гибы ни мали цілый рук
У роті ані грам бы!, |
И щиплют так, што йсе біда
Из того, з сього бока,
А поззаду тече вода
Студена и глубока.
Їх было много, я єден -
Што-м годен учинити?
Малий из булкы ми хосен,
Кидь я щи хочу жити!
Уд себе-м ї’ далеко вер,
Спасаючися в’д смерти,
( Хоть сам бы ‘ї помалы зжер,
Но їм ся дам нажерти)
Они - за нив, а я ся врвав
Дулю по Тисі бічи;
Я ж бы ся и обороняв,
Та што, кидь было нічим!
Кидь бов бы-м Глібов вадь Крилов,
То написав бы-м байку,
Як злі орлы понад ріков
На міні рвали майку,
А я ся сміло з нима бив,
И стало всьо - парада!
Но нигда я в брехни ни жив,
Сятоє діло - правда.
Стояв над течійов рікы
Цілий, хоть и голоден...
Айбо най знают воробкы,
Што я ся мстити годен!
Рогульку уріжу з вербы,
Заяжу гумій ипний,
Типир увидиме, кобы
Из булкы кось ущипне!
Котрий ся стріне сам на сам,
Затямит ня надовго -
Муй выстріл прямо по зубам
У нибі бы найшов ‘го!
А маймалого воробка
Навік удучу красти,
Бо ни здрыгне ми ся рука
И в око му попасти!
Из “фонарьом” уд мене бульш
Уже ни вхопит хліба,
Бо покараю ‘го, ги Буш
Проклятого таліба!! |
Меню от Михаила Чухрана.
Юмористический проект "Білий чупакабра" |
Меню
званого ( кликаного) вечора
"Вибери мене – Щастя тя не мине"
( за несвоєчасне надання хабарів скасовано санепідемстанцією і пожежну інспекцією)
Салати
Капуста квашена – для тих, хто любить квасити
Капуста дуже свіжа – треба почекати, поки офіціант збігає за нею на город
Капуста по-єврейськи – приносять із собою
Морква по-корейськи – подається до відбивних із собачатини
Огірки солоні – для вагітних і тих, хто ще лиш планує завагітніти
Хрін тертий (реселований) "Сльози виборця". По бажанню клієнта, хрін подають цілим і труть власноручно.
Салат "Олів'є" – має освіжаючий вплив на шкіру обличчя
Холодні закуски
Ковбаса соєва
Ковбаса целюлозна
Ковбаса целюлітна
Ковбаса крохмальна
Ковбаса нормальна ( дорого)
Бекон курячий
Бутерброд з гречкою ( замість чорної ікри)
Оливки по-закарпатськи ( із пасулі)
Сир від тітки Монції з малого базара ( 2-й ряд, 3-й столик, постійним клієнтам знижка)
Гарячі страви
Відбивна із свинини – ледве відбили від сусідського пса Бормана
Відбивна із свіжої курятини – лиш нині машина курицю на дорозі збила
Лоці-печенє – по рецепту Лоці-бачія із Фанчікова.
Стейк по-вашингтонськи ( те саме лоці-печенє, лиш від Мішель Обами)
М'ясо по-полонинськи - в ціні враховані гірські надбавки
М'ясо по-вадаськи – зайця постачає районне товариство мисливців( вадасів), коли встрілить |
Кабанятина чорногірська по-бракон'єрськи
Крученики ( окремо право – і лівосторонні)
Печінка – без цирозу, але з цибулею
Щука фарширована "Привіт із Тель-Авіва"
Ковбаса по-домашньому – споживати по-домашньому – у трусах і в тапочках.
Супи
Борщ український – їсти стоячи під національний гімн
Боб-гуляш - подається після чардаша
Юшка грибова – попередньо перевірена на кухарях
Біціглі-левеш дієтичний - пачка "Мівіни" на відро води.
Десерти
Хліб з лекваром по-лемаковицьки
Компот "Дружба народів"( мадярські яблука, словацькі сливи, польський цукор, укр. вода)
Манго – прямо із Манголії
Чай із блендамедом
Кава "Екстрасенс" - цілі зерна варять 4 год. на воді із Вел.копанського чурґова
Сода питна, фестал, ношпа, пурген, активоване вугілля в асортименті.
Примітка: Всі продукти без ГМО і ЧМО |
|
|
|
|
|