Пражськый гітарный Моцарт и його мамка русинка. Андрій Фозикош. Мав ім серенчу – быв ім на концерті Штепана Рака... Кой слухаш його гітару, забываш про суєту мира, отходиш от кождодневных забот и неволно потвержуєш мысль другого знаменитого гітариста Андреса Торреса Сеговія, што гітара – йсе піціцькый оркестр. А кой она в руках чеського Мештера гітарного искуства, котрого в исполнительському плані руняют ид Моцартови и Паганіні, завто што никто булш у мирі, кромі нього, нездатный играти мизинцьом правої рукы так же прекрасно, як и осталными перстами, то вто міні-оркестр майвысшого класа...
Подкарпатська Русь. Исторія одного сепаратизма. Часть 1: Истокы вопроса. Дійсні и вымышлені. Русины – ко вни: субетнична група украйинцю, як тото ся рахувало в СССР и на што категорично впирают ідеологы украйинства? Вадь отділный етнос, у чому убіждают русинські організації и многі неангажовані учені? Серія статей, які мы намірені опубліковати, призвана быти хосеннов у видіню сьої острої и научної, и общественої проблемы.
Врученя Руської Премійи за 2010 год – пройшло 18 децембра в Ужгороді. Званиє лавреата сього года было отдано Юрію Константиновичу Маслієву. Руську премію 2010 также достав русинськый писатель из Виноградова Михаил Чухран.
Ирині Деметеровні Фаріон Антируськый приз – "Гаті в солонині 2010" не присудженый – юй ипен тото й треба, штобы ї обявили великым русофобом! Завто спеціалнов грамотов отміченый нами ужгородськый ученый и общественый діятель Алексій Євгенійович Луговой.
Читавучи Гоголя вочами зоолога – руськый ученый и патрійот А.Є.Луговой, що ся родив на Подкарпатськуй Руси, выучив гімны 6 государств, айбо обстався руськым. В год юбілея великого писателя Алексій Євгенійович посятив Гогольови упослідкы майінтересных прикладных опыту, котрі начинаєме публіковати в нашуй бібліотеці.
На бойистому берегови Тисы у Буштині пройшов 2-й экстрім-гольф-турнір "Русинськый пiшник" – "Русинская тропка" ... не без участи МФ "Руська премія". Первым ударив о. Димитрій Сидор. Побідительом турніра став молодый єгерь из Подкарпатської Руси Руслан Микулін. Главный судя и маршал соревнований, попечитель МФ "Руська премія". А.В.Гегальчій пригласив побідителя на майліпші поля Чехійи...
Фонд "Руський Мир"и "Межинародный фонд "Руська премія" подписали Договор гранта, по которому майвеликый центр подержки руськых културных проекту буде участвовати у фінансованю сього сайта (абы быв ліпшим), у выдаваню зборника нашых лавреату и организаційи торжественого вечера. Не пройшло и 2,5 года, як ісьме стали на тернавый путь гляданя спонсора ... вадь "ко хоче, тот ся добє!" Примітно, што быв не лиш подписаный договор діла того, айбо переслані и ... достані гроші!
Вернисаж русинського художника Андрія Манайла открывся в нашуй галереї 12 юния в 18-00 по средньоевропському часови. Усі Вы (ай-ай, именно Вы!) приглашаєтеся сюда лично художником. У час выставкы діла помочи русинськым ошколам проходит благотворителный аукцион одної з ліпшых робут автора – "Золота осінь у Карпатах".
Кодифікація русинської бисїды. «Усокотити русинuв гикой націю, годны сьме лем етнокултурницьков роботов, у фундаминтї котрої є литературна бисїда. А литературна бисїда годна быти лем там, де ся рве до житя литература. У нас, русинuв, дниська до житя ся рвуть два литературні потокы:...»
Сказ про Великого Русина од Владимира Сиротенко. «Прожив не вельо довгый, айбо богатый событіями живот Великый Русин. Прославив творінями и ділами свою землю. Но заставили нас забыти про його имя. Гурше од того, даже такой наційи, гі Русины, булш неє… Sic transit gloria mundi (Так проходит земна слава.)»
«Майвеликі серенчливиці ся прячут в неизвісности: їх не замітит взор милостивця, обходит честованя, забыває, вадь ліпше, не помнит потомство. Ничтожество спасло їх от благодарности, славы и исторійи, присокотило без монументов и похвальных слов. Діяня їх не были подчинені самоволному контрольови гукану, отвічающих, гібы нич не было, за обществене мышліня, як новинарі уложуют моды кіпами позачасовых выдань». Нестор Кукольник 1840.
"Подкарпатська Русь & Чехословакія"
- О трагедії из гумором. Сятечний фельєтон к роковинї договору Фірлінгера-Молотова. Дуже любить ся менї Міністр чужинецьких дїл Чехійи Карел Шварценберг. Дуже! Нараз ся відиш – щляхта, білї ручки. Як він той марзї, тому... Чунку указал! Нїїї, казав, руку тобі не дам и у парламенті с тобов коло... то то... не сяду!"
Ужгородиць Олег Ямалов
за пусліднії 10 рокув пройшов стовки кілометрув по горах Украйины, Италії и США.
Памнятї Віталія Дворцина. Ужгородська бель-эпоке.
Олена Дуць-Файфер - лавреат Премії Александера Духновича року 2009...
Андрій Андрійович Броді , русинський малярь з Будапешті и сын первого Премьєр-міністра Подкаратськой Руси у нашуй галерії.
РУСИНСЬКЫЙ РЕНЕСАНС. Антологія русинської поэзії другой половкы ХХ сторочя. Будапешт, 2008. I том. 44 автора. "Світлуй памняті професора Иштвана Удварі". Продовжуймо антологію у нашуй бібліотеке публикаціями Русинув Канади - Любомир Медєши и Кирил Мудри.
ЧОМУ СЯ СЕРЦЕ РОЗUРВАЛО |
Уповіш ми, што значить слыза |
20.03.2009. Будапешт. Межинародну конференцію «Опыт и проблемы націоналного самоопредїленя Русинув» сяточно вудкрив Андрій Андрійович Броді, сын Премьєр-міністра первого правітелства автономной Подкарпатськой Руси !
«Карпаторусскiй Сборникъ». З любовю и зо знатьом дїла - пермняк Геннадій Лукіных в нашуй бібліотеке.
Русинське сято: "Антологія днишньої русинської лїтературы" пуд редакциёв Ивана Петровція.В книгу включены прозаичны твуры, верши, товмацтва Михайла Чухрана, Павла Чучки, Ивана Петровциія, Юрія Чорі, Романа Пищальныка, Ивана Ситаря, Михайла Кеміня, Маріяны Нейметі, Михайла Беленя, ай также народны фіглї и пословицї.
Вильям Шекспiр: Русинам - быти!
Микола Гоголь: Панове Украйинце! Я зобрав вас днеська дiла того, обы вам вповiсти дуже никiвенашну дiла вас новину: РУСИНЫ - СУТЬ!
Модерна руська сатира. Уд Салтыкова... уд Владимира Николаєвіча... з Пудкарпатськуй Руси.
ЗАБИВСТВО «РУСЬСКОЇ ПРЕМІЇ» - пруйшло практично незамерькованим. Трагедія. Віктор Топоров.
Августин Волошин и фашисти... Юбілей!? - вадь подробностї історії Карпатської Украйини, о якых так бись хотїло забути!
"Тайны Тамары Керчї"- Спеціалноє росслїдуваня Dr.Kapraly Mihaly.
Лавреат Руської премії 2005 Иван Петровцій пропущен з НСПУ (Нацсполок писатілюв Украйины) за свую активну гражданську русинську позіцію...
Лавреат Руської премії 2005 Иван Петровцій доведен СБУ - КГБ на выслех у Залу Славы... уєнно з Солженїциным, Бродськым, Бродієм, Фенцикем, Ромжов.
Пророк пуйшов гет... А.И.Солженїцин о фанатычном преслїдованю руського языка на Украйинї.
Tрагедiя? Фaрсa? Украйина поновила полiтичный "Процес в Мараморошськуй Сиготi" - Року 1913 уж було 94 Русiнув вуд 17 до 64 рокув звинувачено у провбi прикапчати часть Мадярськуй коруни к Росії (!). Статя Ивана Попа.
Петр Продан. Вубраноє. Пудкарпатська Русь, "вакаровцы" а йіх эпоха в нашуй бібліотеке.
Юбілант 80 Фелікс Кривін. Уж дуже старе а послідньоє iнтервю перед удїздом…
Умілствознатель Иван Поп - VS - умілець Йосиф Черній.
Москва. Централный Дум Літераторув.Традичне роздїлёваня премій и слонув. Лавреаты - подобноименникы у чолї из Чінґізом Айтматовом.
Особы Пудкарпатської Руси - роботи Валєрія Разгулова в нашуй бібліотеке.
2-а межинародна русинська лінгвістична конференція. 24-25 новембра 2007г. Ужгород. Кликаме ай Вас!
"Руська премія и Пудкарпатська Русь" яко гость у Русинів Молдавії на страницах новинки "Русин" №1. 2007г.
Oлег Комендарь. "ПАЗИТИФ" ... Вубух погорченя серед руськоязычной жидуськой общины восточной Нїмещины. "Зась погромы! На Украинї не є прикурту.."
Předpověď Josefa Černíje - osudová setkání v naší galerii.
На восточному фронті без перемін... вадь што ся с нами трафило у ГЛАВЛІТ`у знамого украйинського LitForum`у
"Русь пуд Карпатами". "Русь пуд Карпатами". Ипен так говорят по своёму тутешні Русины: пуд Карпатами, Пудкарпатя. "Русское слово", 2-2007, Прага .
"Готел "ЦЕНТРАЛЬНАЯ" - споминают А. Ґеґальчій и Ф. Кривин
Moskva. Divadlo "ERMITÁŽ". Rozdání cen a slonů. Stejnojmenní laureáti s Čingizem Ajtmatovovým v čele.
Конкурс о ваґонах и повный тайны Н.Г. - довірник адмірала Колчака на догварянях о золотї з Чехословаками
Закарпатська Рада вузнала (!?) націоналность "Русин".
-"Цїле правда, же чешські леґіонеры десь, колись украли в Росії царськоє золото?" - Слїды. Факты. Тайна. ТВ НОВА
Лавреат И.Петровцій спомінат на лавреата Ф.Кривина
Золота русиньска горячка ... в егіптскому Шарм Эл Шейху.
Світославный Русин Андрійка Вархола (Andy Warhol) и дале епатує статочну публику: буря у бляшанцї уд поливкы
Ford Моndeo старателя Руськой премії пуд серпентинов над злославным Bodensee, циже "Руськоє золото – се вам не фіґля!"
Калап долу перед Ф.Гонзаком, шефом ЛІБРІ и первым Чехом, который ся так отворено вуповів о ганьбливо премовчовануй в Европі сітуації из пудкарпатськыма Русинами, слободу которых потупно вуміняли за вугнаня судетськых Нїмцюв
"Cтой", айбо не "Стуй, стріляву!", ай стуй на 1681м. над морём
Вшиткі доґде єдного?! Нїт, не вшиткі… - Інтервю старателя фундації "Руська премія"А.В.Ґеґальчія новинцї "ПРАВОЗАЩИТA"
Колчаковськый слїд - золота на 72 млн. рублюв по курсу 1913 року